Перш за все слід розібратись, що таке професіоналізм. Якраз це завдання виявилося не з простих.

Що таке професіоналізм і хто такі професіонали

Згідно з досить поширеним визначенням, професіоналізм — це особлива здатність людей систематично, ефективно і надійно виконувати складну (професійну) діяльність у різноманітних умовах. При вдумливому прочитанні складається враження, що професіонал — це свого роду бесловесний холоп, який на все згоден. Чи так це насправді і кого ми знайдемо за таким визначенням?

Що таке «складна діяльність»? Складність будь-якого процесу безпосередньо залежить від частоти його повторення. Чим частіше ми робимо одне й те ж, тим легше нам це робити. Згідно з визначенням професіоналізму, виходить: чим складніша справа людині дається, тим більшим професіоналом вона виглядає. Втім, у житті все навпаки. Ще один момент. Якщо складно, то для кого? Для того, хто робить і є професіоналом? Чи для того, хто називає цю людину професіоналом? Наприклад, для офісного працівника людина, здатна зняти колесо з трактора, є професіоналом, тому що конкретно для нього це складне завдання. А для робітника, який щодня має справу з колесами, певне що ні.

Що таке «різноманітні умови»? Якщо візьмемо кілька людей з однаковою спеціальністю і перенесемо їх із теплого офісу за полярне коло, то професіоналом буде той, хто все одно виконає роботу? Є сумнів, що це критерій професіоналізму. У війну жінки в тилу виконували чоловічу роботу в важких умовах. Чи означає це, що вони були професіоналами в чоловічих спеціальностях? Ні. Це означає, що вони були високомотивовані на результат. Також треба врахувати, що жінок потрібно було більше, ніж чоловіків. Плюс показники часу і якості. Все це ніяк не вписується в загальноприйняте визначення професіоналізму. Існують нормальні умови праці. Є норми, які визначають ефективність і продуктивність працівника. Будь-яке відхилення від норми зменшує ефективність, якщо тільки ми не робимо свідомо легку справу і зниження ефективності ніяк не позначиться на результаті.

Якщо далі розмірковувати, спираючись на наведене вище визначення професіоналізму, то людину, яка вміє виконувати свої посадові обов'язки в робочий час із легкістю й без різноманітних умов, можна вважати непрофесіоналом. Але ж це не гумор, на жаль. Подивіться навколо. Співробітник, що вчасно йде з роботи, вважається несвідомим. Той, хто вимагає доплати за понаднормові години, — нелояльним до компанії. Самостійний керівник — прикра перешкода керівництву.

Уявімо собі таке виробництво, де парк обладнання — позаминуле століття. Електропроводка на скручуванні, підшипники «ще походять», гідравліка тече, вентиляція від Кулібіна! В таких умовах кується «професіонал»! Майстер цеху в засмальцьованих штанях, в руках — лом і кувалда, в кишенях — жучки на запобіжники, в голові — шахова комбінація можливих місць короткого замикання, йде ставити підпірку під станину. Випуск продукції зупинився.

Назустріч комерційний директор, в мішкуватому костюмі, на електронці — замовлення на продукцію, якої немає, в голові — п'ята за рахунком система мотивації персоналу, в руках — «зрізаний» бонус від продажів по менеджерах. Йде до керівництва обговорити, як відвантажити клієнтам те, що є, замість того, що треба. Продажі стоять.

Фінансова директорка вибила один мільйон з десяти на оплату постачальникам, погодила з колективом затримку зарплати, скреативила бізнес-план під кредит для банку. Куди вона ще біжить? Поспішає телефонувати постачальникам і вмовляти їх не зупиняти відвантаження!

Ось вони, незамінні професіонали! Спеціально для них придумали і прокачали на перші позиції визначення професіоналізму, яке враховує всі тонкощі такої роботи: професіоналізм — це особлива здатність людей систематично, ефективно і надійно виконувати складну (професійну) діяльність у різноманітних умовах.

Який навчальний заклад готує таких професіоналів? Скручувати обриви, продавати те, чого немає, затикати фінансові прогалини особистою чарівливістю! Коли є чимало підприємств, які планують і далі працювати в такому режимі, то мусимо привести у відповідність систему профосвіти. Може краще відмовитися від цього постійного сумнівного подвигу з порятунку чормету від списання? Доки саме за таким принципом визначатимуться професіонали, доти завжди і в усьому буде складна діяльність і різноманітні умови.

Це не професіонали, а вимушені пристосуванці. Поки люди заради того, щоб ішов процес і не зупинялося виробництво, погоджуватимуться працювати в таких умовах, зрушень не буде. Такий «професіоналізм» сьогодні — гальмо економіки. Косе-криве обладнання, відсутність планування, зіпсована кредитна історія компанії і бажання заробляти мільярди без відповідних вкладень сил і засобів — це не важкі умови. Це низький рівень підприємництва, антигосподарський підхід і відсутність професійних навичок.

Таке підприємництво неефективне, воно шкідливе. В ньому відсутній прибуток, а значить, воно плодить низькі зарплати й нестабільні робочі місця, не відповідає ніяким нормам безпеки праці й не виробляє продукцію стабільної якості в стабільній кількості.

Якщо у вас працюють такого типу «професіонали», вам треба серйозно замислитися над перспективами свого бізнесу. І проблема не в цих співробітниках, на плечах яких подібні компанії фактично тримаються. Проблема в тому, що в вашому бізнесі створилася ситуація, коли він існує тільки завдяки цілорічній виснажливій праці, майже подвигові цих людей. А це вже не бізнес. Бо призначення бізнесу — утримувати власників і самого себе. Від нього повинна бути віддача. Якщо бізнес пожирає всі сили і засоби і при цьому животіє фактично на нулі, — він не виконує своє основне призначення і необхідно терміново щось міняти.

Образ професіонала

Одного разу древній мудрець Конфуцій зустрів Горбаня, який спритно ловив цикад.

— Невже ти такий вправний? Чи у тебе є Шлях? — запитав Конфуцій.

— У мене є Шлях, — відповів Горбань. — Коли настає час полювання на цикад, я кладу на кінчик своєї палиці кульки. Якщо втримаю дві кульки, то втрачу небагато цикад. Якщо три — втрачу одну з десяти цикад. А якщо зможу втримати п'ять кульок, то зловлю всіх цикад без особливих зусиль. І в цілому величезному світі, серед безлічі речей мене цікавлять лише крилаті цикади. Я не дивлюся на всі боки і не проміняю крильця цикади на все багатство світу. Чи можу я не добитися бажаного?

Конфуцій повернувся до учнів і сказав: «Помисли зібрані воєдино, дух безтурботно спокійний. Хіба не про цього Горбаня сказано?»

«Помисли зібрані воєдино» — це означає, що людина зосереджена на тому, що робить. «Дух безтурботно спокійний» — людина відчуває тверду впевненість, що впорається з завданням, і точно знає кінцевий результат. Спокій духу проявляється лише тоді, коли ти відсторонений від того, що робиш. Це можливо, коли ти робиш те, що вмієш, на «відмінно». Кінцевий результат твоєї справи настільки очевидний, що немає ніякої потреби в духовних силах.

При наявності такої впевненості виконуване завдання не може бути складним. Складне завдання потребує духовної напруги, бо досвіду недостатньо. Роблячи щось незнайоме, ми боїмося помилитися, обдумуємо кожен крок, перш ніж його зробити. Точно за прислів'ям: «Сім разів відміряй — один раз відріж». Відмірюючи по «сім разів», ми витрачаємо духовні сили, тому що кожне нове відмірювання породжує сумніви. Сумніви — це величина, протилежна безтурботності. При наявності сумнівів безтурботність неможлива.

І найголовніше. Що таке Шлях, про який запитує Конфуцій у Горбаня? Шлях — це відома дорога, проходячи яку всоте, ти не сумніваєшся в собі. Шлях — це спосіб професійно зробити те, що збираєшся. Будь-яка людина може бути професіоналом у чому завгодно, якщо знає Шлях, зібрала помисли воєдино і безтурботно спокійна. Як тільки ти осягнув ці три речі, можеш вважати себе професіоналом.

Брати в штат професіоналів чи ні?

У 90% випадків новий штатний готовий професіонал не потрібен. У вас є колектив, що володіє певним рівнем професіоналізму, і ніщо йому не заважає цей рівень підвищити. Крім того, професіоналізм вашого колективу заточений конкретно під вашу компанію, а в новому працівникові цього не буде. Для нарощення професіоналізму достатньо розпрощатися зі співробітниками, які не хочуть у вас працювати. Решта кадрів ясно усвідомлюють, що вони якраз-таки працювати у вас хочуть. Їхній внутрішній настрій наблизиться до стану стажера, налаштованого зберегти свою нову роботу. Разом з таким «освіжувачем» настрою потрібно всім показати, як треба працювати.

У цьому сенсі дешевше і швидше запросити стороннього (позаштатного) фахівця, прописати й налагодити бізнес-процеси, оптимізувати ситуацію і скласти стратегічний план розвитку. Все це доступно пояснити персоналові й почати переможну ходу до нових вершин. Оновлений колектив буде щасливий працювати в компанії і ще довгий час ви не почуєте жодного невдоволення.

У решті 10% випадків штатні професіонали потрібні з метою різкого підвищення професіоналізму компанії. Якщо компанія змінила власника, то нових керівників може очікувати сюрприз у вигляді вкрай слабкого колективу. У цій ситуації справді слід підібрати професіоналів у штат, на постійну роботу. Важливо визначитися з вакантними місцями.

Якщо страждає технічна сторона питання (наприклад, виробляється бракована продукція), то професіонала необхідно шукати на технічні посади. Якщо проблеми з організацією та бізнес-процесами — замінити слід генерального або виконавчого директора. А вже нові професіонали самі впораються з робітниками й офісними співробітниками. Вони самі вирішать, кого замінити, а кого залишити. Коли вони цього вирішити не можуть — ніякі вони не професіонали. Не варто починати самостійно змінювати лінійний персонал і потім вводити в штат професіонала. Йому не буде на кого спертися, з'являться проблеми з отриманням інформації. В результаті ці негаразди вирішуватимете ви, розповідаючи від, А до Я професіоналові й новому колективу про специфіку вашої компанії.

Отже, якщо підсумувати, то тільки в 10% випадків слід міняти топ-менеджмент і керівників виробництва. В інших випадках достатньо змінити систему роботи. Однак для цих 10% є ще один нюанс. Уявіть собі слабака, який прокидається одного ранку — а в нього кулаки, як у Тайсона. І що, він чемпіон світу з боксу? Аж ніяк! Він слабак з великими кулаками, і в нього дихання не вистачить двох ударів по груші зробити.

Поява вузькопрофільного фахівця в слабкому колективі матиме наслідком те, що стане гірше. Вузькопрофільний фахівець не зможе працювати в некомпетентному оточенні. Він потикається туди-сюди, а потім скаже, що всі дурні. Затим або зрівняється з оточенням, або піде. Інший приклад. У слабкий колектив запрошують професійного керуючого. Ось тут важливо розуміти, який алгоритм вирішення питань був «до» і що цей алгоритм необхідно кардинально змінити. Швидше за все, колишній слабкий керівник не вирішував багато питань і переадресовував їх власникові. А значить, власник фактично керував компанією сам, а попередній директор у нього секретарював.

Узявши професіонала, власник бізнесу фактично знайшов заміну і секретареві, і собі в частині управління компанією. Додамо: професійний керуючий стажування не потребує. Він збере всі помисли воєдино й безтурботно вирушить своїм звичним Шляхом управління компанією. Ось і все його стажування. І якщо на цьому Шляху йому почати вказувати, як іти, куди заходити й де спинятись, а також де і куди звертати, то його думки розлетяться в різні боки, безтурботність зникне та й Шлях стане незнайомим. Виникає питання: навіщо такому власникові професійний керуючий, коли він сам прекрасно всім керує і все знає? Не потрібен у таку компанію професійний керуючий, туди потрібен новий секретар, бо старий набрид.

Коли ви в слабку команду берете сильного керівника, то повинні ясно усвідомлювати, що ви йому довіряєте. Якщо не довіряєте, то й брати не треба. Коли ви плануєте в процесі роботи визначитися, довіряєте ви йому чи ні, то це можливо з'ясувати лише перевіркою «під навантаженням». Він з першого дня управляє компанією, а ви збоку, не зводячи з нього очей, спостерігаєте, терпляче зціпивши зуби. Тоді є великий шанс, що компанія рвоне вперед.

Коли ж не хочете для себе такої шокової терапії, то бажано запросити сторонніх фахівців, виявити реально слабкі місця і під отриманий профіль вакансії підшукати керуючого. А на цей час ви управлятимете компанією самостійно при підтримці позаштатного фахівця з практичного консалтингу, який тимчасово посяде місце керуючого.

Посилення слабкого колективу починається з діагностики реального стану справ і виявлення ключових слабких ланок. Після того складається оновлена ​​структура компанії, звільняються ті, хто не бажає працювати, і добирається заміна. Все це найкраще робити спільно із позаштатними фахівцями, мета яких — у мінімальні терміни виконати роботу й перекласти все навантаження на новий скелет.

Підготовлено за матеріалами: https://www.e-xecutive.ru/