Більшість з них стосувалися експериментів з автоматичним визначенням хвороб і автоматизацією виробництва. 

Натуральне коров'яче молоко без молока і корів

Стартап з Сан-Франциско Perfect Day Перумана Ганді (Perumal Gandhi) і Раяна Падіі (Ryan Pandya) вирішив робити молоко без участі тварин ще в 2014 році. Але по-справжньому комерційний початок виробництва розпочався у 2016 році, коли компанія виробила перший прототип.

Молоко за хімічним складом в точності повторює натуральне коров'яче і Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) навіть не змогло відрізнити продукт Perfect Day від натурального молока після численних аналізів. FDA принципово відмовився визнавати їхню продукцію вегагатеріанською, тому що відмінностей в лабораторії виявити неможливо. У ньому знайшли той же казеїн, ту ж молочну сироватку

Справа в тому, що Perfect Day виробляє молоко з клітинної культури. Тому все аж до найменших деталей в точності повторює коров'яче молоко. Біотехнології, які використовуються Perfect Day далеко не нові. З їх допомогою вже виробляють в лабораторіях м'ясо. Заводи з виробництва молока, за запевненням засновників, будуть дуже схожі на виробництво пива. Стартап просто використовував їх для нового продукту, який зможе зайняти зростаючий в США ринок для вегетеріанців.

З молока будуть робитися всі види молочних продуктів від сиру до майонезу, які зможуть споживатися навіть тими, хто не переносить молоко.

Виробництво такого штучного молока буде вимагати на 98% менше води, на 91% менше землі, на 84% менше виділяти парникових газів і використовувати на 65% менше енергії, в порівнянні з молочними фермами.

Продажі в супермаркетах плануються з кінця 2017 року.

Hi-tech кришка для молока

Співробітники Каліфорнійського університету і Національного університету Тайваню (National Chiao Tung University in Taiwan) створили спеціальну кришку для упаковок молока, яка змінює колір, якщо продукт всередині скисає.

Кришка друкується на 3D-принтері разом з електронними компонентами всередині, які здатні визначати зміни кількості бактерій в молоці і соках. Відбувається це шляхом вимірювання частоти електричних сигналів: в молоці з часом змінюється діелектрична проникність і резонансна частота, на які покладається ця технологія. Частота сигналу змінюється в середньому на 4,3% протягом 36 годин при кімнатній температурі.

Звичайно, визначити чи не зіпсувалося молоко можна і просто понюхавши його, але вчені вирішили, що найкращий спосіб дізнатися чи можна його пити — за допомогою вимірювання кількості бактерій, а не покладатися на власні органи чуття. До того ж отруєння зіпсованим молоком — не рідкість. Крім того, так можна дізнатися чи не зіпсувалося молоко не відкриваючи його в магазині.

Щоб отримати відповідь досить просто перевернути упаковку, щоб молоко торкнулося сенсорів.

Незадовго до цього литовець Агустас Алесіунас придумав схожу технологію, що працює на тих же принципах. Його технологія комерційна, на відміну від розробки вчених, які вирішили не продавати її як готовий продукт. При цьому дослідники опублікували докладні схеми і пояснення своєї розробки.

Визначення маститу

Нідерландський стартап MastiLine в цьому році зібрав перший раунд інвестицій для своєї нової технології визначення маститу у корів. MastiLine розробляє і виробляє сенсори і системи автоматичного моніторингу ранніх стадій маститу.

Виробники молока в усьому світі постійно зазнають збитків від цього захворювання, тому що хворі корови не дояться до повного одужання. Зазвичай мастит визначають вже на пізніх стадіях. Але рання діагностика дозволила б швидше лікувати тварин і знизила б використання антибіотиків.

Технологія MastiLine дозволяє визначати мастит ще на прихованої стадії, до появи видимих ​​симптомів. Це можливо завдяки визначенню та підрахунку соматичних клітин, які сигналізують про розвиток маститу.

Сенсори будуть встроєні у доїльне обладнання зацікавлених виробників. Засновники та інвестори стартапу стверджують, що багато виробників зацікавлені в такій розробці. За планом перші сенсори будуть випущені вже в 2017 році.

milknews.ru