З початку року на молочному комплексі СТОВ «Промінь» використовують аналізатор кількості соматичних клітин у молоці DCC (ДеЛаваль).

«Про прилад дізнались ще в 2015 році, але тільки зараз прийшли до того, щоб застосовувати його на постійній основі, — пояснює Сергій Ясевін. — Підрахунок КСК — річ не проста. Зазвичай це робиться в спеціальних лабораторіях, куди треба відправити зразки молока й чекати результату кілька днів. Сьогодні у нас є можливість оперативно визначати соматику в молоці на фермі. При цьому це один з найточніших експрес-аналізів за світовими стандартами, і його результати можна вважати арбітражними».

Контроль і лікування маститів

Для діагностування субклінічного маститу на великій кількості тварин у господарстві використовують каліфорнійський маститний тест (СМТ).

Зокрема щотижня перевіряються новотільні, а також обов’язково всі корови перед запуском. За словами директора, цього достатньо, щоб розуміти ситуацію із субклінічною формою захворювання — СМТ не дає точної інформації про кількість соматичних клітин, а лише сигналізує про їх пороговий вміст у молоці. Крім того, при використанні цієї методики присутній суб'єктивний фактор.

Аналізатор DCC використовується лише для хворих корів. Якщо після здоювання перших цівок доярка виявила ознаки маститу, а ветлікар, оглянувши корову, підтвердив захворювання, алгоритм подальших дій очевидний: тварину ставлять на схему лікування, яку умовно називають схема № 1 (стандартна схема з використанням норфлоксацину).

У разі, якщо в молоці є пластівці, а ознаки запалення відсутні, зразок молока перевіряється на аналізаторі DCC. При показнику КСК менше 300 тис./мл корову ставлять на день на спостереження. Коли стан не покращується і згустки залишаються, проводять спрощене лікування: новокаїнова блокада, зігрівальна мазь, інтрамамарні препарати без антибіотиків. Курс триває три дні, і якщо показник КСК не росте й залишається в межах до 300 тис./мл, корову переводять у дійне стадо.

«Без цього приладу ветлікар у жодному разі не взяв би на себе відповідальність не лікувати проблемну корову антибіотиком. Отже, завдяки аналізатору ми точно встановлюємо, є запалення чи нема, — переконаний Сергій Євгенович. — У середньому на фермі щомісяця виявляємо до 80 випадків маститу, із них 15−20 відсіюється. Зараз цих корів ми не лікуємо антибіотиками, а раніше лікували. Схема з антибіотиком коштує близько 50 дол. на голову.

Легко порахувати, що вже на 10 коровах заощаджуємо 500 дол. на місяць. Це вагома економічна складова доцільності використання приладу. Що важливіше, ми не використовуємо антибіотик там, де він не потрібен: бережемо корів, бо кожне лікування антибіотиком залишає слід на тварині".

Щоденна рутина

Прилад для експрес-аналізу КСК можна використовувати портативно (для цього є акумулятор) і стаціонарно. Він простий і швидкий у роботі, не контактує з молоком, його не треба промивати і обслуговувати. Для аналізу потрібно набрати молоко в одноразовий картридж, який після дослідження утилізується. Для обробки однієї проби потрібно менше двох хвилин.

«Ми використовуємо прилад стаціонарно в лабораторії, що міститься поруч із доїльною залою. Достатньо п’яти хвилин, щоб узяти зразок молока й визначити соматику. Тобто, тварина ще в доїльній залі, а ветлікар уже знає, що з нею робити, бо має всі підстави прийняти лабораторно підтверджене рішення. Оперативність старту лікування маститу надзвичайно важлива», — пояснює Сергій Ясевін.

Для уточнення захворюваності корів щодня в лабораторії ферми досліджують дві-три проби молока. Крім того, під час його відправки на переробку роблять аналіз збірної проби з кожної партії.

«Знати й відстежувати показник соматики збірного молока дуже важливо з цілої низки причин, зокрема й для того, щоб на рівних вести перемовини з молокозаводами, — переконаний директор підприємства. — В експрес-аналізаторі використовується високотехнологічна методика люмінесцентного підсвічування соматичних клітин і їх автоматизований підрахунок за допомогою електронного мікроскопа-датчика. Розуміючи якість і точність цього приладу, при розбіжностях у показниках соматики переробники починають перевіряти свої лабораторії й шукати причину. Тому можна сказати, що це ще й третейський суддя».

КСК як показник здоров’я стада

За словами Сергія Ясевіна, показник КСК для виробників молока дуже важливий. Хоч соматика не настільки впливає на ціну молока, як уміст жиру й білка, проте є свідченням здоров’я стада і його молочного потенціалу.

Вплив КСК на молочну продуктивність

¹При річній молочній продуктивності 6000 кг/рік.
²Негативний результат: розчин залишається рідким, синім/сірим та однорідним, немає згустків — мастит відсутній.
³Слабо позитивний результат: легке згущення розчину, реакція може зникнути приблизно через 10 секунд — підозра на мастит.
⁴Позитивний результат: згущення, розчин може бути схожий на гель — мастит.
⁵Дуже виражено позитивний результат: суміш твердне, гель набуває певної форми та стає дуже в’язким — мастит.

Джерело: Національна маститна рада
(NMC's Laboratory Handbook on Bovine Mastitis).

«Якщо з дня у день КСК у збірному молоці не перевищує 150 тис./мл, то ми розуміємо, що на правильному шляху в плані комфорту, доїння, здоров’я вимені і профілактики захворюваності на мастит. Як не крути, а молочна залоза — наш, можна сказати, робочий інструмент. Тому для нас КСК — це дуже важливий показник ефективності роботи ферми в цілому. Наше головне завдання — не перевищити позначку 200 тис./мл, хоча євростандарти допускають і 300 тис. У нас показник КСК збірного молока тримається в межах 122 тис./мл (скріншот 1) — це наразі оптимальний варіант, бо все, що нижче 200 тис., на ціні не позначається. А от у США та Ізраїлі кожні 10 тис. впливають на ціну молока — дуже правильна, мотивуюча система. Саме це є ознакою здорового молока, а не якийсь віртуальний статус „органічна ферма“. У нас, на жаль, молоко з соматикою нижче 200 тис./мл нікого не цікавить, окрім самого фермера, який розуміє, що це означає», — підсумовує Сергій Євгенович.

Показник КСК в збірному молоці у травні 2020 р.

«Молоко і ферма» № 3 (58), червень 2020