За рівнем інтелекту, освіти чи професійного досвіду, і взагалі як людина, як особистість підлеглий може ні в чому не поступатись своєму босові. А нерідко й перевершувати його за всіма цими параметрами. Погрози, претензії з боку начальства й перспектива звільнення його зовсім не лякають. Висококваліфікований фахівець настільки впевнений у своїх силах і професійній спроможності, що при нагоді легко може «грюкнути дверима» і піти від вас працювати в іншу компанію. Тому досвідчені керівники сьогодні зацікавлені, передусім, у м’яких і безконфліктних методах керування. Створення неагресивної, необразливої атмосфери формує сприятливий психологічний клімат взаємної довіри і співробітництва. Методи м’якого «погладжування» набагато краще стимулюють працю, ніж образи та покарання.

Причина невдач молодих керівників не обов’язково криється в низькій професійній кваліфікації й нестачі знань, — стверджують психологи. Набагато частіше новоспечені шефи зазнають провалу через нездатність правильно побудувати стосунки з підлеглими. Не останню роль у цьому відіграє вміння наказувати. Це мистецтво, опанувати яким необхідно кожному керівникові.

Чому не виконуються накази

Успіх діяльності будь-якої організації багато в чому залежить від чіткого й злагодженого виконання наказів керівництва. І чим вища управлінська ланка, тим дорожче обходиться невиконання або неправильне виконання розпоряджень. Середньостатистичний керівник віддає за день десятки, а то й сотні наказів. Більшість із них на перший погляд настільки очевидні, що не потребують особливих зусиль для їх розуміння й виконання. Тому керівники рідко замислюються над тим значенням, яке має правильне формулювання вимог. І дарма! Які ж помилки може допускати керівництво, формулюючи накази? Що необхідно враховувати, віддаючи розпорядження?

Існує кілька причин невиконання або поганого виконання розпоряджень. Перша — просте нерозуміння вашого наказу. Бо це тільки здається, що ми всі розмовляємо однією мовою. Насправді одні й ті самі слова різні люди можуть сприймати зовсім по-різному. Існує низка умов, від яких залежить, чи розумітимуть підлеглі суть вашого розпорядження:

• єдність професійної мови;
• рівень інтелекту;
• рівень освіти;
• логічність викладу;
• концентрованість уваги (часто підлеглий слухає начальника, але не чує його, а «витає в хмарах», тому що його свідомість заблокована своїми думками) і багато іншого.

Найпоширеніша причина нерозуміння — неконкретні накази. На жаль, багато керівників уподібнюються до персонажів дитячої казки, постійно вимагаючи від підлеглих щось на зразок «піди туди — не знаю куди, принеси таке — не знаю яке». Результат відповідний. Часто керівники плутають наказ (який завжди конкретний: «копати від паркана і до обіду») з абстрактним закликом («працюй ефективно»). Функція першого — розпорядчо-спонукальна, а другого — оціночно-мотиваційна.

Однак розуміння наказу — не найголовніше. Досвідчені керівники знають, що підлеглі можуть дуже добре розуміти, чого хоче від них начальник. От тільки виконують це далеко не завжди. Часто вони просто роблять вигляд, що не розуміють, грають у «нерозуміючого». Про причини говорити можна довго. Найчастіше проблема лежить на рівні міжособистісних симпатій/антипатій.

Більше інформації читайте в журналі «Молоко та ферма» № 5 (12), жовтень 2012