З огляду на технології сучасного молочного скотарства корм через рубець проходить досить швидко, і тому захисні мікроорганізми мають менше часу для детоксикації мікотоксинів. Імовірність зараження посилюється низкою факторів: слабка мікрофлора, незбалансований раціон, значний вміст мікотоксинів у кормі. За таких умов мікотоксини уникають детоксикації мікроорганізмами рубця та всмоктуються через кишечник. Симптоми мікотоксикозу в корів можуть бути різними й залежать від виду мікотоксинів та їх взаємодії з іншими стресовими факторами, зокрема такими, як інфекційні захворювання, неналежні умови тримання тощо.

Виявлення мікотоксикозу в корів

Це тривала і нелегка справа. Деякі мікотоксини (наприклад, зеараленон) уражають репродуктивну систему, тому розпізнати їх відносно легше. Ознакою інших може бути зниження продуктивності, зараження молока, загальне погіршення здоров’я корів. На жаль, найпоширенішим є зараження із прихованими симптомами.

Наявність мікотоксинів у кормі найчастіше проявляється в порушенні обміну речовин, затримці відокремлення плаценти, маститі, метриті, кульгавості, помітному зниженні надою. Приховані мікотоксикози провокують зменшення продуктивності корів, погіршення якості молока та недоцільне зростання витрат на ветеринарну терапію.

Спосіб дії

Мікотоксини є основними провокаторами погіршення здоров’я та продуктивності тварин із хронічним характером дії. Найпоширенішими сигналами зараження корів є такі чотири: 1 — зниження обсягів споживання корму чи повна відмова від нього; 2 — послаблений метаболізм та засвоєння поживних речовин; 3 — збій у функціонуванні ендокринної та екзокринної систем; 4 — імунодепресія.

Мастити і метрити

Запалення молочної залози (мастит) найчастіше є наслідком бактеріальної чи грибкової інфекції, мікоплазмозу. Виникнення інфекцій у молочній залозі провокують механічні, термальні травми та хімічні ураження. Ймовірність виникнення маститу також залежить від взаємодії організму-носія, збудника та умов середовища.

Під метритами розуміють запалення ендометрію та м’язового шару матки. Післяродові фактори ризику виникнення метриту: затримка відокремлення плаценти, важке отелення, отелення двійнею, лактаційний мастит, кетоз тощо.

Результати дослідження на одній молочній фермі (3200 дійних корів, 3000 телиць, 400 телят) свідчать, що коли до раціону додати деактиватор мікотоксинів «Мікофікс^® Плюс»(15–30 г на корову в день), середній показник зменшення випадків маститу та метриту становить 30,3% та 32,5% відповідно. Схематично це зображено на графіках 1 і 2.

Графік 1. Випадки маститу впродовж 158 днів, відсотки

Графік 2. Випадки метриту впродовж 151 дня, відсотки

Кульгавість

Коли корм заражений, мікотоксини також є причиною збільшення випадків захворювання на кульгавість. Вона спричиняє чималі фінансові втрати через зменшення виробництва молока, погіршення відтворення, зростання кількості вибракуваних корів та додаткові ветеринарні витрати. 2010-го року вчені(Pirestani and Toghyani) довели, що збільшення у тонні кормів концентрації афлатоксину з 13,01 до 110,63 мг піднімало вміст афлатоксину М1 в молоці). Чим вищим був ступінь забруднення корму і молока, тим більше виникало проблем із відокремленням плаценти й кульгавістю.

Тісний зв’язок між умістом афлатоксину й кульгавістю можна пояснити тим, що афлатоксин впливає на чутливий м’який хрящ ратиці. Крім того порівняння здорової худоби й кульгавої свідчить, що у кульгавих тварин період між отеленням та першим штучним осіменінням і, відповідно, заплідненням дещо довший. Цю різницю можна пояснити тим, що тварина зазнає болю й незручностей, спричинених кульгавістю, яка може бути причиною ураження афлатоксином, через що знижується споживання корму й має місце гормональний і поживний дисбаланс (Ozsoy’s et al., 2005; Sood and Nanda, 2006). Також дослідники помітили (Korosteleva et al., 2009), що 500 мг/т деоксиніваленолу знижують фагоцитну й нейтрофільну, унаслідок чого можна спостерігати серйозні симптоми, коли трапляється мастит чи кульгавість. Кульгавість є однією з домінуючих клінічних ознак отруєння алкалоїдами сажки разом із зменшенням ваги та агалактією (Whitlow, 1993).

Висновки

Добре відомо, що майже всі мікотоксини пригнічують імунну систему й погіршують роботу рубця — навіть якщо ці порушення не призводять до метаболічних чи фізіологічних розладів. Важливо зрозуміти, що мікотоксини зменшують споживання корму, а це спричиняє зменшення молочної продуктивності. Тому правильно організована годівля в поєднанні зі зниженням ризику зараження мікотоксинами — гарант вашого прибутку.