— Сергію В’ячеславовичу, сьогодні ви вперше приймаєте на молочному комплексі школярів. Що спонукало запросити юних гостей?

— Останні кілька років ми наполегливо працювали над розбудовою молочного виробництва. У проект інвестували чималі кошти, не шкодували ні нервів, ні часу. І нам є чим пишатись. Однак саме зараз настав той момент, коли маємо подбати про майбутнє. По-перше, нам зовсім не байдуже, хто завтра прийде працювати в тваринництво і якими будуть ті люди. На мою думку, ми можемо позитивно вплинути на свідомий вибір молоді, продемонструвавши сучасне виробництво й гідні умови праці робітників на фермі. Без сумніву, хтось захоче обрати професію зоотехніка чи ветеринара. По-друге, нам потрібно дбати про майбутнього споживача молока, формувати культуру споживання молочної продукції й культивувати здоровий спосіб життя на тлі загального негативізму, який свідомо чи несвідомо насаджують нашій молоді. Сподіваємося, що діти, які відвідають наше підприємство, розкажуть про все побачене батькам, ті — родичам і знайомим. Таким чином ми просуватимемо в суспільстві думку про те, що в Україні виробляють справді якісне молоко, а той, хто споживає молочні продукти щодня, матиме лише користь для здоров’я.

— Чи підтримують такі ідеї колеги і чи маєте однодумців серед молочарів?

— Звичайно, оскільки започаткування проекту «Здорові діти — здорова нація» — це спільне рішення членів Асоціації виробників молока України. Кілька років тому ми об’єдналися, для того щоб спільно вирішувати наші технологічні проблеми і відстоювати свої інтереси. Сьогодні ми готові взяти на себе соціальну відповідальність — забезпечити націю якісним продуктом. Я вважаю, що таке рішення дуже правильне і своєчасне. Тому переконаний, що зовсім скоро молоко посяде достойне місце серед найнеобхідніших харчових продуктів. Дуже приємно, що нас підтримує ціла низка переробних підприємств України.

— Як часто плануєте приймати школярів на виробництві? Які ще соціальні проекти плануєте?

— Цього року плануємо завершити облаштування території молочного комплексу, а з наступного зможемо регулярно організовувати пізнавальні тури для дітей. Наша мета — показати, як «народжується» молоко, який шлях воно проходить, починаючи з корму на полі до сиру, масла чи йогурту на столі. Наступним кроком має стати постачання молока до дитячих садочків та шкіл.

— Соціальні проекти і благодійництво можливі лише тоді, коли бізнес працює ефективно. У чому секрет успіху вашого підприємства?

— По-перше, є певні закони бізнесу, яких треба дотримуватись. Однак вони ефективні лише там, де є, передовсім, воля і бажання щось зробити. Якщо людина хоче працювати, то всього іншого вона доб’ється.

Ще один, так би мовити, секрет — це люди, що працюють поруч. Без команди не обійтися. Саме тому добір кадрів, уміння працювати з людьми, здатність створити таку атмосферу, яка надихає, — це все запорука успіху.

По-третє, будь-яку свою роботу потрібно виконувати якісно. Якщо сьогодні ми займаємось сільським господарством, то ми робимо це якнайкраще. Якщо завтра візьмемось за щось інше, а післязавтра буде ще щось, робота завжди буде виконуватись лише на відмінно.

Крім того сільськогосподарське виробництво має свої особливості. Як на мене, земля — це живий організм, а тварини, з якими ми маємо справу, — брати наші менші. Тому успіх безпосередньо залежить від того, як ми піклуємося про них. Це потрібно пам’ятати. І хоч би як дивно це звучало, але: полюбиш корову — матимеш успіх у бізнесі. Просто потрібно любити свою справу і результати не забаряться.

— Як ви вважаєте, в Україні можна мати стабільний молочний бізнес?

— Для розбудови та підтримки ефективного молочного бізнесу передовсім потрібні знання. Сьогодні ми їх маємо. Не остання роль тут належить нашій асоціації. Важливо чітко знати, що, як і коли робити. Разом із тим слід бути готовим до того, щоб у певний момент неупереджено подивитися на своє виробництво збоку й усвідомити, що настав час змінити світогляд, підхід до справи і технологію. Я вважаю, що внутрішні людські фактори впливають на стабільність молочарства більше, ніж зовнішні. Повторюся: аби щось зробити, потрібна воля, любов до справи та розуміння того, що вона має сенс.

Звісно, іноді сенс втрачається. Наприклад, коли бізнес стає неліквідним. Вважаю, що це своєрідний природний відбір. Якщо не розвиватися і не отримувати нові знання, раніше чи пізніше муситимеш відійти від справ, продати тварин і розібрати ферми. Переконаний, залишаться лише ті, хто робить цю справу достойно і любить її. Тоді можна сподіватися, що внутрішні фактори будуть підтримані зовнішніми. Оскільки на добру, якісну продукцію завжди буде попит.

Говорячи про якісну молочну продукцію, потрібно розуміти, що це має бути натуральний продукт без усіляких домішок — як-от, наприклад, пальмова олія. Таких продуктів на прилавках магазинів не може бути забагато, адже їх виробництво технологічно складне. Відповідно попит повинен перевищувати пропозицію. Це нормально. Крім того, молочарі, які виготовляють якісну продукцію, можуть збільшувати виробництво тільки тоді, коли країна матиме стабільний експорт. Виробники повинні бути певні, що зможуть реалізувати вироблене. Якщо такої впевненості нема, не буде сенсу розвиватись і розширювати потужності.

— Як почуваєтесь в умовах постійного коливання цін на сировину через сезонність чи інші зовнішні фактори?

— Чи не виникало бажання залишити молочне скотарство?

— Що ще, окрім молочного бізнесу, приносить справжнє задоволення?

— Як вам удалося «заразити» своїх колег вірусом «господаря»?

— Чим найбільше пишаєтесь?

— Які плани на майбутнє?

На ці та інші питання шукайте відповідь в журналі «Молоко і ферма» № 3 (10), червень 2012 рік

Розмову вела Олена Мельник