У попередньому номері журналу «Молоко і ферма» ми торкнулися проблеми пернатих на фермі, розповівши про основних літунів-лиходіїв і про те, як віднадити їх від виробництва. На нашу публікацію відгукнулась компанія, яка пропонує ефективні й досить гуманні способи відлякування птаства, зокрема акустичних пристроїв «Коршун». Вони стануть у пригоді не тільки на фермах, а й у полях та садах.

Живучи поруч із нами, птахи не тільки тішать око, а й приносять безсумнівну користь, знищуючи усіляких комах-шкідників. Проте утворюючи зграї з десятків і сотень тисяч особин, вони перетворюються на справжнє лихо. Птахи поїдають тонни зерна й комбікорму на складах, елеваторах і з годівниць. Від їхніх спустошливих нальотів фермери недоотримують урожай сільськогосподарських культур, плодів і ягід.

Наприклад, в Африці та Індії горобці знищують до 70% врожаю зернових. У Європі та Азії вони спустошують окремі ділянки полів пшениці та проса. Граки в пошуках їжі завдають суттєвої шкоди баштанним, плодово-ягідним і фруктовим культурам. А під час оранки на полях визбирують черв'яків. Великій зграї під силу значно знизити родючість ґрунту. Адже черв'яки забезпечують його природну вентиляцію і сприяють правильній циркуляції кисню. Крім того в спеку  у пошуках води на полях з крапельним поливом граки розкльовують своїм потужним дзьобом шланги для зрошення, чим також завдають величезних збитків.    

Крім прямих втрат, є ціла низка інших, як-то: поширення епідемій, сальмонельозів і орнітозів. Місця свого перебування зграя мітить продуктами життєдіяльності, а пташиний послід підсилює корозію металевих і бетонних конструкцій.

За всю свою історію людство винайшло чимало способів боротьби з птахами, починаючи з пристосувань для відлякування (від найпростіших калатал до радіокерованих авіамоделей у формі хижака) й закінчуючи винищенням певних видів пернатих. Але, як свідчить практика, останнє не дає очікуваного результату, тому набагато доцільніше підібрати правильний спосіб відлякування.

Спробуємо проаналізувати, що нині для цього використовують, основні переваги і недоліки різних підходів.

Візуальні відлякувачі та світлові прилади:

• гель оптичний; це оригінальний винахід: птахам здається, ніби гель горить, і тому бояться. Головний недолік — дуже висока ціна;
• сторожові собаки, але їх треба тренувати;
• опудала; вони ефективні лише для деяких видів птахів і можуть бути яких завгодно форм і з найрізноманітніших матеріалів;
• радіомоделі повітряних суден у формі хижих птахів; їх застосовують на великих територіях, головний недолік — дуже висока ціна;
• живі хижі птахи; дуже ефективний метод протидії, але вимагає кваліфікованого персоналу;
• лазери; надзвичайно ефективний метод, але для далеких дистанцій потребує потужного і дорогого обладнання;
• стробоскопи, блікери; ефективні для деяких видів, але, як і з лазерами, потрібне дуже потужне обладнання для далеких відстаней.

Акустичні та ультразвукові пристрої:

• акустичні пристрої; досить поширене й доступне за ціною обладнання; його ефективність буває різна і залежить від виду птахів і якості самих приладів;
• ультразвукові пристрої; малоефективний метод через невеликий радіус дії; крім цього, ультразвук гаситься будь-якими перешкодами, навіть листям;
• газові гармати, феєрверки; дорогий, надто гучний і часто малоефективний метод, через те що птахи до нього просто звикають.

Зазначимо, що нині до найефективніших способів протидії птахам фахівці відносять акустичні пристрої, або лякала.

Як свідчить історія, ще в 1954 році одне з великих міст США спіткало справжнє лихо: небувале нашестя шпаків. Хмари птахів буквально закрили сонце, обліпили дерева, дахи, підвіконня і вивергали на тротуари і голови містян дощ із нечистот, створюючи шум, бруд, загрозу інфекцій. Влада вдалася до найенергійніших дій. Однак ні потужні звукові сирени, ні канонада з рушниць, ні феєрверки й піротехнічні засоби, ні хлопавки та лякала не могли змусити шпаків забратися з міста.

Своїм порятунком місто завдячує американському зоологу Г. Фрінгсу. Він записав на магнітофон стривожені крики смертельно нажаханих шпаків, відтворив їх кілька разів, після чого шпаки дружно покинули місто.

Подібні досліди з відлякування ворон були проведені у середині 50-х років у Франції. Успіх досліджень породив у науці новий напрямок — створення акустичних репелентів (репелент — засіб відлякування). Застосування акустичних лякал, які нагадують крики птахів про небезпеку, дало позитивні результати. Так, наприклад, А. М. Сема повідомляє, що за допомогою цих нескладних і дешевих засобів йому вдалося досить швидко вигнати майже 200 тисяч шпаків, що налетіли на виноградники в одному з районів Казахстану.

Акустичні лякала мають ту перевагу порівняно з іншими засобами відлякування, що у птахів не виникає звикання і байдужості до цих криків, оскільки реакція втечі у відповідь на ці звуки тривоги закріплена в нервовій системі пернатих. Це свого роду інстинкт самозбереження, беззастережного підпорядкування сигналам небезпеки.

Злітає птаство і від рушничного пострілу. Але якщо в нього є міцний інтерес до певного місця, то воно незабаром знову повернеться. Демонстрація ж криків страху родичів діє набагато сильніше: птахи відлітають і не повертаються у ці місця, а якщо й повертаються, то через досить тривалий час. Таким чином, акустичний репелент — це найсильніший біологічно значимий засіб відлякування.

Перевага акустичного віднаджування полягає ще й у тому, що воно не знищує птахів (на відміну, наприклад, від отрутохімікатів і відстрілу), що важливо для збереження корисних порід птахів. Так, наприклад, той вид шпаків, який зоолог Фрінгс так ефектно вигнав з міста за допомогою акустичних лякал, є основним винищувачем саранчі.

Ось тому сучасні біоакустичні методи дають змогу не тільки вигнати птахів з небажаних територій, а й залучити їх у певні місця на допомогу в разі скупчення на плантаціях великого числа комах-шкідників. З цією метою потрібно застосовувати вже інші сигнали з пташиної мови, що не відлякують, а, навпаки, приваблюють птахів. Це можуть бути крики, що сигналізують про наявність їжі. Такі засоби мають уже іншу назву — акустичні атрактанти.

Проблему не вичерпано і протистояння людина−птахи триває. Адже на практиці сільгоспвиробникам доводиться мати справу з різними видами птахів і до кожного потрібно підібрати свій «ключик». Правильно вибрати методи й обладнання дуже часто може лише фахівець.