Про це розповідає Вадим Прядко, лікар ветеринарної медицини. 

Перше,  що  спадає  на  думку  ветеринару-практику    при    слові «мастит», — лікування.  Під  рукою  завжди  дієвий протокол: антибіотик четвертого покоління широкого спектра дії, про-тизапальний  засіб  для  зняття  набряку, при необхідності — окситоцин для повного видоювання. Але чи це вихід із  ситуації?  Чи  завжди  отримуватимемо   позитивний   результат,   якщо   користуватимемося  виключно  емпіричною антибіотикотерапією? Практика  показує,  що  ні.  Експерименти  з  різними  препаратами  зрештою  заведуть вас у глухий кут. Що далі? Потрібно знати свого ворога в обличчя, і не тільки для ефективно лікування, а й для профілактики захворювання.

Як проводити дослідження?

Щоб розібратися в тому, які патогени  викликають  мастит  у  господарстві, насамперед ознайомтеся з лабораторіями,  що  працюють  в  Україні.  Щонайменше  шість  незалежних  сер-тифікованих  лабораторій  проводять  якісне   бактеріологічне   дослідження   молока.  У  виборі  лабораторії  важливу  роль  відіграють  її  фахівці.  Досвід  бактеріолога   може   інколи   сказати   більше,  ніж  найсучасніше  обладнання.

Якщо  ви  вирішили  включити  мікробіологічне  дослідження  в  програму  управління  маститами  на  фермі,  підготуйтеся   до   цього:   придбайте   необхідні     матеріали     для     відбору     зразків   молока   (стерильні   пробірки,   70-процентний   розчин   спирту,   дезінфікуючі  засоби  для  очистки  дійок,  індивідуальні  серветки  чи  рушники  тощо)  та  розробіть  протокол.  Досліджуйте    принаймні    ті   форми    маститу,  що  відрізняються  клінічно.  Візуальні  зміни  секрету  молока  підкажуть про зараження тим чи іншим патогеном — кишковою  паличкою  чи стафілококом,  наприклад.  Відберіть  зразки   молока   від   хворої   тварини   і надішліть у лабораторію.

Чекати     результати     аналізу     не     обов’язково.  Лікуйте  за  протоколом,  який  вважаєте  за  потрібне  або  застосовуйте  той,  що  з  попередньої  історії  хвороби  є  ефективним.  Якщо  результат  прийшов,  а  ви  вже  вилікували  клінічну  форму,  проаналізуйте  результати,  щоб  розробити  подальшу  стратегію  профілактики  маститу.  Більше  того,  зразок  можна  заморозити,  і  якщо  терапія  буде  невдалою,  завжди    можна    відіслати    пробірку    в лабораторію і зрозуміти, з чим мали справу. Молоко   відправляють   на   дослідження  не  тільки  для  того,  щоб  вилікувати  тварину,  а  щоб  визначити  розповсюджені   на   фермі   збудники   маститу,   адже   стратегія   боротьби   з  ними  відрізняється.  Приміром  інфекція      золотистого      стафілокока      розповсюджується    руками    доярок,    і  якщо  вони  не  одягають  рукавички  під  час  обробки  вимені,  ви  ніколи  її  не  позбудетесь,  які  б  протоколи  не  застосовували. Якщо не наведете лад у  стійлах,  не  поборете  мастити,  викликані  патогенами  зовнішнього  середовища.

Що робити з антибіотикограмою?

Лабораторний    аналіз    чутливості  патогенної  мікрофлори  до  антимікробних     препаратів     допомагає     ідентифікувати  збудника  маститу  на  фермі  та  розробити  стратегію  про-філактики  (табл.  1-2).  Деякі патогени можна контролювати за допомогою  вакцинації.  Якщо  обрати  стратегію    «килимової»    вакцинації    без   врахування   клінічного   статусу   тварин, то у корів в субклінічній стадії можуть загостритись процеси. Однак досвід показує, що вакцина допомагає управляти маститом.

Нерідко  в  результатах  аналізу  зустрічаються антибіотики для лікування  людей  або  яких  немає  на  ринку.  Лабораторії  повинні  вивчати  ринок  антибактеріальних  препаратів,  які  ветлікар може легко придбати.

Лабораторна чи польова діагностика?

Польова  діагностика  є  допоміжним  інструментом  управління  маститами поряд з лабораторною. Вона допомагає визначити патоген, але не визначає дієвий антибіотик. Польову діагностику застосовують для швидкого  і  раннього  виявлення  корів із золотистим стафілококом  на великих фермах, щоб їх швидко виділити й ізолювати.  Кожен день — це пере-зараження нових тварин, яких буде важче лікувати.

Чому антибіотики не працюють?

Якщо  антибіотик  не  діє,  це  не  завжди  вказує  на  лабораторну  помилку. Існує низка причин низької ефективності препарату:

• Фіброз — розростання  сполучної тканини у вимені.  Для  золотистого  стафілокока характерно «ховатися» в рубцевій  тканині.  Парентерально  введений  антибіотик  не  потрапить  туди.  Неефективним  виявиться й антибіотик, який застосовується інтерцистернально, особливо введений в перший день, коли набряк  великий,  а також, якщо він не містить протизапального компонента.
• Набуття  бактеріями особливих  форм. Бактерії можуть «ховатись» від антибіотиків у лейкоцитах, які у великій кількості прибувають у джерело запалення.  Бактерії  можуть  набувати L-форму (втрата клітинної стінки), яка робить  їх  недоступними  для  антибіотиків. Вони можуть утворювати лейкоцидин, спеціальні захисні сполуки, які захищають їх і знижують ефективність антибіотика.
• Антибіотик  може  не  потрапляти  в  достатній  кількості  у  порожнину  вимені.  Для  цього  він  має  бути  розчинний в ліпідах, зв’язаний білком в крові і мати певну ступінь іонізації.
• В  процесі  лікування  може  приєднатись інша інфекція. На фоні антибіотикотерапії  можуть  розвиватися  дріжджові  грибки,  зокрема  кандида.  Чи  можете  бути  впевнені  в  тому, що  прописаний в лабораторії антибіотик не  спрацював?  Ні, якщо не проведете вторинної підтверджувальної лабораторної діагностики. Є багато випадків,  коли ви починаєте лікувати  мастит, а стан тварини погіршується після введення антибіотиків. Часто це прояв суперінфекції.
• Алергічна реакція, а також реакція Герксгеймера. На початку антибіотикотерапії при руйнуванні бактерій виділяється  велика  кількість  продуктів їх розпаду, що також викликає запалення вимені, підвищення температури і стійку гарячку.
• Неправильно  відібрані  проби  молока, їх контамінація вторинною мікрофлорою. У зразок потрапляє не та  інфекція,  що  спричинила  мастит.  Зрештою  лікуємо не те і не тими антибіотиками. Інколи надсилаємо зразки  молока  клінічно  хворих  тварин,  не вказуючи вид дослідження. Відсутність комунікації з лабораторією веде до непотрібності аналізів. Різні бактерії потребують специфічні живильні середовища для росту.

Сукупність цих факторів  робить  антибіотикотерапію неефективною.

У багатьох випадках можна вилікувати  клінічний  мастит,  але  не  позбутися збудника, який залишається в організмі і дає рецидиви. Важливо вибраковувати «корів-рецидивісток». Але  для  цього  треба  мати  підґрунтя.  Як пояснити директору, що її треба вибракувати? За допомогою результатів лабораторної діагностики. Якщо наприклад вони показали наявність золотистого  стафілококу,  ви  можете апелювати до світової статистики, згідно з якою стафілококовий мастит виліковується в 30% випадків. Лабораторна  діагностика  потрібна не для того, щоб вилікувати корову, а для того, щоб завтра не захворіли інші тварини.  Як  це  можна  зробити, коли не знати, з чим маєте справу?

Джерело: журнал «Молоко і ферма» N^o 4 (65), серпень 2021.