Основною метою вирощування кукурудзи на силос є не збирання великого об’єму вегетативної маси рослин, а отримання субстрату для силосування відповідної якості, в якому має міститися чимала складова зерна потрібної стиглості. Частка качанів у загальній масі рослин не повинна перевищувати 50%, як і стебла надто високого скошування (вище40 см) через можливу втрату структурних елементів майбутнього раціону. Силос може бути основним грубим кормом для молочної худоби, а тому його цінність і поживність є першочерговими для будь-якого господарства.

Правильно оцінюємо цінність і поживність силосу

Оцінка кормів за цінністю й поживністю є дуже важливим інструментом під час формування раціонів. Донедавна для цього широко використовували вівсяну кормову одиницю. Однак у ній не враховано особливостей перетворення корму на молоко чи м’ясо, залежно від його поживних якостей. Ігнорування таких біологічних закономірностей не дає змоги об’єктивно оцінити поживність кормів і реально вплинути на підвищення їхньої якості, спланувати продуктивність тварин, оптимально розрахувати і раціонально використати запаси кормів. Застосування вівсяної кормової одиниці ґрунтується на теорії постійності обміну речовин й енергії у тварин і сталості використання ними поживних речовин без урахування особливостей, їхнього стану, кількісного та якісного складу корму, а також поєднання в кормах різних речовин. Кормова одиниця переважно може охарактеризувати процеси відкладення жиру, що більше підходить для худоби на відгодівлі, ніж для молочного стада. Саме тому в практичне виробництво тваринники запровадили дві нові системи оцінки енергетичної поживності кормів. Для молочних корів це система оцінки чистої енергії лактації, а для інших груп ВРХ — система оцінки обмінної енергії.

Розраховуючи енергію для молочної худоби, слід визначитися з кількома поняттями. Так, перетравна енергія корму — це валова енергія кормів без неперетравної енергії, що виділяється з калом. Коли від перетравної енергії відняти енергію сечі й метану, то отримують обмінну енергію. Вона містить чисту енергію та енергію, що витрачається на теплопродукцію. У свою чергу, чиста енергія поділяється на енергію для підтримання життєдіяльності та енергію, яка витрачається на отримання продукції. Вчені встановили, що близько 20% енергії, яку споживає корова, вона використовує для виробництва молока. Решта витрачається на підтримання життєдіяльності, теплообмін, перетравлення, а також виводиться з калом і сечею. При цьому чим більша молоковіддача, тим більше енергії корова витрачає для виробництва молока. Брак енергії в її раціоні, в свою чергу, призводить до зменшення засвоюваності протеїну.

Під час формування раціонів для жуйних із високими енергетичними потребами необхідно враховувати фізіологічні особливості їхнього травлення. Не менше 40–45% загального об’єму сухої речовини раціону тварини мають отримувати з основного корму. Як мінімум 10% корму має бути не менше 2 см у довжину, щоб формувати у рубці відповідну структуру. Втім, забагато грубо подрібнених компонентів негативно впливає на споживання кормів. Порушити структурованість корму дуже легко, наприклад, у кормозмішувачі, який налаштований на надто дрібні фракції. А ще, узявши корм зі сховища, треба якнайшвидше його згодувати, бо від того, наскільки він свіжий, залежить якість мікробіологічних процесів у рубці.

Більше інформації читайте в журналі «Молоко і ферма» № 2 (15), квітень 2013 рік