Контроль споживання сухої речовини
Сергій Филь, консультант Асоціації виробників молока
Нині на більшості молочних підприємств України скласти раціон для корів різних технологічних груп не є проблемою. Як зазвичай усе відбувається? Ми направляємо зразки кормів до лабораторій на аналіз. Знаючи поживність та вміст сухої речовини кожного компоненту, готуємо повноцінну кормосуміш.
Важливо не тільки правильно розрахувати раціон для кожної технологічної групи, а й правильно його приготувати, роздати та проконтролювати споживання. Питання контролю та стимулювання споживання СР корму ми й хотіли б обговорити із читачами.
Куди зникає молоко
Щоб не бути голослівними, наведемо приклад роботи одного із господарств, де нам довелося нещодавно працювати. Одразу відзначимо, що облік використання та споживання кормів на фермі організований досить добре. Щоразу ретельно фіксується інформація про завантаження кормів у кормозмішувач, роздачу, залишки їжі на кормовому столі. Маючи такі дані, ми спробували проаналізувати ситуацію. Що виходить? Високопродуктивні корови з’їдають 45-50 кг корму у фізичному виразі, у сухій речовині це буде приблизно 23-24 кг за умови, якщо вологість кормосуміші 50%. Скільки молока можна отримати у цьому випадку? Для забезпечення життєдіяльності тварини на 1 ц ваги витрачається 1 кг СР раціону. Усе, що корова споживає понад цієї норми, використовується для виробництва молока (табл. 1). У першій половині лактації із 1 кг СР ми повинні отримувати 2 л молока, у другій – дещо менше з урахуванням поправки на тільність.
Таблиця 1. Споживання СР раціону та середньодобовий надій
Споживання СР, кг |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
22 |
24 |
26 |
Надій, кг |
16 |
18 |
20 |
22 |
24 |
26 |
28 |
32 |
36 |
40 |
Отож у нашому господарстві вважають, що корова споживає 23 кг СР і розраховують отримати 34 л молока, а мають лише 29 л. Чому ж ми недоотримуємо ще 5 л? Давайте спробуємо розібратися.
Мікрохвильова піч – незамінний помічник на фермі
Розпочнемо із того, що точно встановимо кількість спожитої сухої речовини, а для цього потрібно достовірно знати вологість раціону. У пригоді нам стане мікрохвильова піч. Із кормового столу щонайменше у чотирьох різних місцях беремо зразки корму, ретельно перемішуємо і порцію вагою 50, 100 чи 200 г, висушуємо, зважуємо і обов’язково фіксуємо результат. Вага порції принципового значення не має. Корм слід сушити до того моменту, доки вага не перестане зменшуватися, отже залишиться лише СР. У той день, коли ми визначаємо вміст СР у кормі, ретельно контролюємо, скільки корму було завантажено до змішувача і роздано. Через добу прибираємо залишки із кормового столу і також досліджуємо проби на вміст СР. У першому і другому випадках вміст СР може бути різним. По-перше, із корму вивітрюється вологість. Крім того, зазвичай корови споживають найсмачніший корм, а грубі части залишаються (але й вони можуть бути різної вологості!). Якщо від ваги СР розданого корму віднімемо вагу СР залишків, дізнаємося скільки всього СР спожили корови відповідної секції чи групи. Далі визначаємо середньодобове споживання СР на корову.
Із 23 кг СР, про які йшла мова на початку нашої розмови і з яких ми планували отримати 34 л молока, насправді корови споживають 21,5 кг СР і відповідно мають давати 31 л. Із 5-ти недоотриманих літрів молока три ми відшукали. Де ще 2 л? Потрібно зробити поправку на хворих корів (маститних, з порушеннями обміну речовин). Як правило від маститних корів ми недоотримуємо 15% молока, інші хвороби – теж мінус певний відсоток.
Дізнатись більше ви можете у повній версії статті у журналі «Молоко і ферма», №2 (05), червень 2011