Посіви страхує приблизно 2−3% аграріїв, говорить колишній директор Аграрного страхового пулу Василь Назаренко. Та й багатьох до цього примушують: хтось укладає угоду про продаж врожаю з ДПЗКУ, хтось закладає майбутній врожай під заставу в банку. Невтішній статистиці сприяють високі премії, які фермери мають сплатити страховикам — близько 3−6% від страхової суми. Тому захист посівів — послуга, яку можуть собі дозволити хіба що великі агрохолдинги, зазначає Назаренко. Наприклад, «Сварог Вест Груп» цього року отримав компенсацію за постраждалу від посухи пшеницю та від граду сою.

«Європа та обидві Америки максимально закривають фінансові ризики аграрного сектору саме за допомогою дотаційного страхування. В Україні держпідтримку призупинено вже давно», — говорить керівник департаменту корпоративного страхування «ІНГО Україна» Сергій Кривошеєв. Попри це є мінімум три компанії, які готові застрахувати ваші посіви. До них належать «PZU Україна», «АХА Страхування» та «ІНГО Україна».

Як в Україні страхують майбутній врожай?

Існує два види страхування — класичне та індексне, головна відмінність між якими — спосіб оцюнювати збитки. В класичному страхуванні передбачений виїзд спеціаліста на поля. Тоді як в індексному — розмір компенсації визначається виключно за допомогою математичних розрахунків.

Восени та взимку посівам найбільше загрожує вимерзання. Тільки навесні фермер побачить, чи змогли рослини успішно перезимувати. Щоб вберегти себе від неочікуваних втрат, можна укласти договір по класичному страхуванню, говорить Сергій Кривошеєв. Після чого потрібно самому весь страховий період ретельно слідкувати за погодою. В разі її погіршення (різкого зниження температури тощо) необхідно через 3−5 днів у письмовій формі повідомити про це страхувальника. Якщо навесні рослини не відновлять свою вегетацію, слід знову звернутись до страхової компанії та чекати на приїзд фахівця. При цьому поля потрібно зберігати в тому вигляді, в якому вони опинилися: не можна їх заорювати або випасати худобу. Під час огляду посівів представник страхової компанії підраховує кількість рослин на одиницю площі. На базі акту огляду посівів складають страховий акт, де зазначено розмір відшкодування. Теоретично його можна отримати за 14 днів після підписання страхового акту. Однак спершу потрібно надати СК довідку з Гідрометцентру, накладні та акти списання насіння, добрив, ПММ і ЗЗР, а також письмову заяву на виплату відшкодування. Сергій Кривошеєв зауважує, що вартість захисту залежить від багатьох складових: розміру страхової суми, франшизи, місцезнаходження посівних площ та виду культури. Відтак поліс для озимих може коштувати від 120 до 400 грн. за 1 га.

Час, витрачений на обстеження посівів, складання актів та збір довідок від Гідрометцентру, відстрочує мить, коли фермер отримає компенсацію. Альтернативою класичному продукту є індексне страхування. Воно базується на суто математичних підходах, розповідає начальник відділу андерайтингу «АХА Страхування» Віктор Андрійчук. Так, для кожного регіону встановлюється граничний показник температури, рівня опадів, вологості ґрунту тощо. Якщо протягом страхового періоду на полях буде зафіксовано середню температуру вище «норми» — за кожен додатковий градус буде нараховано певний відсоток компенсації від страхової суми. Те ж саме буде, якщо на посівах замало дощитиме. Розмір відшкодування залежатиме від того, на скільки відсотків місячний рівень опадів є меншим від граничного показника. Важливо, що всі погодні дані збираються автоматично державними метеостанціями та/або супутниками і передаються до страхової компанії. На основі отриманої інформації страхувальники розраховують розмір відшкодування та по завершенню страхового періоду повідомляють клієнта, чи отримає він виплату. Не виключено, що погодні показники можуть бути в межах норми, тоді як фермер все одно не добере врожаю і навпаки. Певною мірою цього можна уникнути, уклавши договір страхування за індексом врожайності. Все, що потрібно, — знати середню врожайність по регіону за п’ять років. Тоді, якщо поточне значення врожайності в цьому регіоні буде менше середнього, фермери отримають компенсацію. Її розмір залежатиме від того, на скільки відсотків фактична врожайність менша від заявленої.

За словами експерта з погодних ризиків Олександра Прищепи індексне страхування має свої недоліки. Головний з них — неточність метеоданих. Так, основним джерелом інформації є показники державних метеорологічних станцій. «У Канаді вони присутні на кожні 10 км кв., поки в нас їх п’ять-шість на всю область. Відстань між ними складає 100−150 км. Що ж робити фермеру, чиє поле знаходиться десь посередині? Для цього додатково використовують інформацію із супутників», — говорить Прищепа. Однак це не виключає хибного відображення погодних показників у конкретній метеоточці. Експерт розповідає, що цього року з двох сусідніх господарств одне отримало компенсацію, а друге — ні. Послугували цьому віддаленість метеостанції та локальний дощ.

Який вид страхування обрати?

Невеликі господарства надзвичайно чутливі до кліматичних ризиків, переконаний Сергій Кривошеєв. Обмеженість посівних площ не дозволяє їм варіювати культури на територіях різних областей. На думку Віктора Андрійчука для дрібних виробників більш ефективними будуть класичні або можливі змішані продукти. В них окремі локальні ризики, такі як буря, град покриватимуться по класичному договору, а посуха та відсутність опадів — по індексному рішенню. Специфіка індексного страхування така, що воно краще підходить для холдингів з великою площею посівів, говорить Андрійчук. Адже чим більша територія — тим вірогідніше, що вона потрапить в зону спостереження поодиноких метеостанцій. Отже, зафіксовані показники більше відповідатимуть дійсності. За словами Василя Назаренка тариф в індексному страхуванні зменшений. Оскільки витрати страхувальника нижчі: не потрібно виїжджати на поле й оглядати посіви. Важливо також, що що дані про врожайність або погоду по регіону надаються автоматично. Це унеможливлює обман як з боку СК, так і з боку фермера, зауважує Назаренко.

Партнерські програми індексного страхування

Виробник насіння та ЗЗР «Сингента» спільно з «PZU Україна» ось уже два роки безкоштовно підключає своїх клієнтів до програми індексного страхування погодних ризиків. Мінімальні вимоги для підключення до програми: для кукурудзи потрібно купити насіння та гербіцид; для пшениці і ячменю — мінімум три засоби захисту рослин. «Тут присутній компроміс між інтересами компанії та інтересами аграріїв. Нам цікаво продавати, фермеру — купувати» — зазначає менеджер з розвитку бізнесу Роман Хрипко. Страховий випадок наступає, якщо середня п’ятиденна температура протягом страхового періоду перевищила +32 градуси для пшениці та ячменю і +34 градуси — для кукурудзи. За кожен градус вище норми фермеру повертають по 10% від тієї суми, яку він витратив на насіння та ЗЗР. Також програмою передбачене відшкодування за нестачу опадів. Якщо випало 15 мм замість граничних 25 мм, можна розраховувати на виплату у розмірі 40% від страхового внеску. При цьому, якщо зафіксовані відхилення по обох показниках, відсотки додаються. За словами доктора економічних наук Любові Худолій в ціну на технологію, вірогідно, вже закладено страховий внесок. Науковець припускає, що виробники гербіцидів у такий спосіб можуть захищати себе від претензій до проданої технології. Адже недобір врожаю може бути пов'язаний як з погодним фактором, так і з якістю ЗЗР. Однак краще отримати відшкодування, аніж взагалі залишитись з нічим, додає Худолій.

agravery