Три роки тому українські виробники молока вперше почули про ініціативу запуску голландсько-українського проекту під назвою «Голландсько-український молочний центр (ГУМЦ)». Цьогоріч він почав свою діяльність і триватиме три роки. У рамках цього проекту для фермерів проводитимуть тренінги з питань фінансів, менеджменту, кормової бази та годівлі, а також навчатимуть як підвищити якість молока. Детальніше про проект ексклюзивно MilkUA.info під час Голландського дня молока розповів керівник проекту Вім Вісманс.

— Пане Вісманс, розкажіть, будь ласка, хто був ініціатором даного проекту?

— Декілька років тому Голландський Інститут з розведення ВРХ звернувся до мене з такою ідеєю. Я, в свою чергу, дослідив це питання, поспілкувався з представниками профільного Міністерства Нідерландів і вже потім взяв ініціативу згуртувати голландські компанії, представлені на українському ринку, в свої руки. З ними ми обговорили перспективи їхньої діяльності в Україні, а також можливість проведення навчальних тренінгів на українських фермах. Компанії залюбки підтримали цю пропозицію. Звісно, виникли питання щодо фінансування і вартості проекту. У зв’язку із загостренням політично-економічної ситуації в Україні у 2013 році, ми вирішили зробити паузу.

Згодом Министерство економіки, сільського господарства та інновацій Нідерландів знову звернулося до мене з готовністю підтримати проект. Отже, маючи фінансову підтримку Міністерства, можна було починати. Крім того, частину фінансування брали на себе голландські компанії.

Бюджет проекту становить близько 1,4 млн. євро. В минулому Уряд Нідерландів або ЄС виділяли кошти на реалізацію проектів. Нинішній проект ініційований бізнесом і має «win-win» підхід. Це означає, що основні витрати покривають компанії. Але наше Міністерство взяло на себе 50% витрат.

Партнерами проекту з голландської сторони є близько 20 нідерландських бізнес-партнерів, які працюють в Україні, а з української сторони — державні органи, навчальні заклади, сільськогосподарські підприємства, асоціації, переробники молока та компанії з виробництва кормів.

— Як реалізується проект?

— Наразі, ми визначили області (Черкаська, Київська, Львівська та Сумська), де будуть створені відповідні тренінгові центри. Навчання проходитиме на базі кращих молочних господарств даних регіонів. На демо-фермах проводитимуть тренінги з питань менеджменту та фінансів, кормової бази та годівлі, якості молока та здоров’я тварин. Також ми вже визначили університети та підприємства, які допомагатимуть здійснювати ідеї нашого проекту. Крім того, попередньо були відібрані молокопереробні підприємства, хоча вести з ними перемовини було не завжди легко.

— Голландсько-український молочний центр являється навчальним закладом?

— Власне Центр виконуватиме функцію координатора і буде розміщуватись в одній кімнаті. Ми не планували створювати якогось окремого закладу, тому що знову-таки на це потрібні значні кошти.

— Хто навчатиметься у ГУМЦ?

— В центр можуть звернутися фермери, студенти чи навіть університети, якщо приміром, вони хочуть пройти навчання з того чи іншого питання. Молочний центр підбере найкращого експерта у нашій базі даних з міжнародними тренерами. Він може бути зі США, Нідерландів чи будь-якої іншої країни світу.

Коли ми створювали консорціум голландських компаній, то вивчали приклади співпраці компаній та вищих шкіл/університетів у Нідерландах. З’ясувалося, що вони роблять те ж саме, що ми планували в Україні. Університети домовляються з фермерами і на базі їх ферм проходить навчання. Допомагають у цьому компанії, що працюють в аграрному секторі. Відтак вони беруть активну участь у діяльності аграрних університетів. Стосовно України, ми вирішили слідувати аналогічній моделі. Якщо студент, наприклад, робитиме дослідження, то компанія покриватиме необхідні для цього витрати.

— Чи складно було згуртувати українських партнерів, зокрема переробні молочні підприємства?

— Порівняно з іншими країнами, ні. Я також був задіяний у схожому проекті в Румунії. Там ми працювали з компанією Danone. Спочатку було складно налагодити співпрацю. І це не було пов’язано з тим, що вони намагалися щось приховати. Великою перевагою в Голландії було те, що молочні заводи почали обліковувати молоко. Для виробників було важливо знати, скільки молока вони поставили на переробку, що очікувати в майбутньому. З цією метою ми розробили спеціальну програму обліку молока для фермерів.

— Які Ваші враження від Голландського дня молока?

— Ця подія завжди мені подобалася, тому що це нагода поспілкуватися з різними людьми. Незважаючи на те, що захід проходить не вперше, учасників менше не стає.