Про це повідомили за результатми круглогу столу на тему «Перспективи експортерів і бюджетне відшкодування ПДВ», яку провели інформаційно-аналітичний центр GMK Center спільно з European Business Association, Latifundist Media і журналом «Рейтинг».

Загалом експортери задоволені істотними позитивними змінами, які відбулися у сфері бюджетного відшкодування ПДВ за останні два роки. Це сталося не в останню чергу завдяки готовності податкових органів (зокрема, Офісу великих платників податків) до конструктивного діалогу з платниками податків і спільної роботи з боротьби зі схемним кредитом.

Водночас у системі автоматичного відшкодування ПДВ не цілком виключена ймовірність «ручного» управління. Податкові органи й зараз мають можливість позапланово перевіряти експортерів (яких вони і так переважно добре знають) і відкладати відшкодування на 30 днів. Цим правом податкові органи доволі активно користувалися протягом 2019 року. З такими інцидентами стикаються металурги в умовах істотного падіння цін, яке останнім часом перетворюється на піке.

Експортери висловлюють стурбованість тим, що ситуація із затримками відшкодування ПДВ може різко погіршитися до кінця року, оскільки сальдо надходжень ПДВ до державного бюджету за 8 місяців виконано лише на 55%. Крім того, істотно не виконується план зі збору акцизного податку. Експортери побоюються, що ця проблема також може бути вирішена за рахунок відшкодування ПДВ. І тоді сума заборгованості з бюджетного відшкодування ПДВ може до кінця року зрости на 20−40 млрд грн.

Представники профільного комітету Верховної Ради та Державної податкової служби не змогли взяти участь у круглому столі. Тому, наголошуючи на величезному позитиві у відшкодуванні ПДВ за останні кілька років, учасники дискусії закликають не допустити втрати всіх позитивних зрушень у цьому напрямі. Для цього учасники круглого столу вирішили донести консолідовану експертну думку щодо бюджетного відшкодування ПДВ, оформивши її у вигляді таких рекомендацій:

1. Не допускати необдуманих кроків у сфері податкової політики. В умовах, коли зовнішні ринки несприятливі для українських експортерів, держава не повинна погіршувати їхні конкурентні позиції своїми податковими ініціативами.
2. Продовжити практику відсутності затримок, особливо довгострокових, відшкодування законного ПДВ. Затримки безпосередньо впливають на здатність експортерів безперебійно функціонувати і призводять до цілого ряду негативних наслідків.
3. Забезпечити деклароване «сервісне» ставлення податкових органів до платників.
4. Не допускати появи законодавчих ініціатив щодо зміни правил оподаткування збиткового експорту та ініціатив, що стосуються курсових різниць, обмежень на облік відсотків за кредитами.
5. Керуватися директивами ЄС у разі зміни податкової політики. Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС. Держава взяла на себе зобов’язання наблизити, гармонізувати своє законодавство з ПДВ із директивами щодо ПДВ Європейського Союзу.
6. Взяти до уваги ризики, які несе зниження сум судового збору (законопроект 1209). Істотне зниження судового збору відкриє можливість для значного збільшення кількості податкових спорів.
7. Розширити лінійку продуктів, на які поширюється право на відшкодування ПДВ при експорті. Особливо це стосується аграрної галузі, в якій зараз не вся продукція передбачає відшкодування ПДВ при експорті.
8. Збільшити прозорість інформації про залишки коштів, що підлягають відшкодуванню, поліпшити систему обліку даних і збільшити прозорість саме аналітичних даних, а не синтетичних, які виносяться в публічну сферу.
9. Підвищити дисципліну виконання судових рішень Державною податковою службою. Оскільки є непоодинокі випадки невиконання рішень.
10. Врахувати необхідність окремого розгляду та доведення «безтоварності» кожної конкретної операцій, у зв’язку з тим, що поняття фіктивного підприємства виключено з кримінального законодавства (ст. 205 Кримінального кодексу), і таким чином угоди не можуть визнаватись фіктивними лише на підставі претензій до діяльності підприємства контрагента.