Чи використовує Україна цю цінність? Про потенціал і можливості застосування бурякового жому в годівлі корів розповів доктор Удо Вебер, фахівець із годівлі й директор BAG Budissa Agroservice GmbH (Німеччина).

Відходи чи корм?

Буряковий жом, так само, як і ріпаковий та соєвий шріт, пивна дробина чи пшеничні висівки, не є основною метою виробництва. Цукрові буряки вирощують, щоб отримати цукор, а не жом. Соя переробляється не заради багатого білком шроту, а для отримання олії. Утім, хто нині сумнівається в цінності соєвого шроту? Цей побічний продукт харчової промисловості став у певному сенсі валютою на міжнародному ринку кормів.

Названі вище побічні продукти рослинного походження можуть бути ефективно використані жуйними тваринами. Бо мають підвищений уміст енергії, білка, а також інших поживних речовин і мінералів, які необхідні тваринам. У цьому сенсі буряковий жом залишається одним із найцінніших кормів для годівлі великої рогатої худоби та, водночас, недооціненим. Про поживність продукту і його види ми детально розповідали в журналі «Молоко і ферма» № 1 (2018), тому зараз лише нагадаємо, що жом ― це високоперетравне джерело структурних вуглеводів, основні його складові ― пектин і геміцелюлоза, і майже відсутній лігнін (таблиця 1).

Таблиця 1. Поживний склад свіжого жому

Джерело: Jeroch et al., 1993; Kamphues and Dayen, 1983.

В жомові більше енергії, ніж у кукурудзяному силосі (таблиця 2). Втім, ще важливіша ― перетравність. Вона значно вища в жомові й це надає йому додаткову перевагу з точки зору якості та згодовування.

Таблиця 2. Кормова цінність засилосованого жому порівняно з кукурудзяним силосом

Джерело: University Hohenheim, 1997.

Ціна енергії

Щороку в Європейському Союзі (28 країн) отримують приблизно 8,5 млн. тонн свіжого бурякового жому з умістом СР 20−25%. До найбільших виробників цього продукту також відносять Росію (8 млн. т), Туреччину (4 млн. т) й Україну (3 млн.), див. таблицю 3.

До речі, слід зазначити, що до середини дев'яностих років у Західній Європі на ринку було дуже багато перезволоженого жому ― всього 10−15% сухої маси. Це та кількість сухої речовини, що міститься в жомі одразу після екстракції цукру. Зараз такого перезволоженого жому майже немає, оскільки використовувати його без втрат практично неможливо. На цукрових заводах жом віджимають на спеціальному механічному пресі до вмісту СР 22−28%, що створює відмінні передумови для згодовування продукту свіжим, а також для силосування в полімерному рукаві.

Таблиця 3. Потенціал виробництва віджатого жому з цукрових буряків у Європі

Джерело: Bartens, Zuckerwirtschaft Europa 2018.

Традиційно в Європі мільйони тонн жому сушать і продають у гранульованому вигляді. Сьогодні енергоресурси коштують дуже дорого, і тому висушити продукт, який на 80% складається з води, ― недешеве задоволення. Тому й ціна сухого гранульованого жому коливається від 150 до 250 євро за тонну. Та попри високу ціну, попит на нього також значний.

У будь-якому разі майже завжди основним кінцевим споживачем жому є корова. Питання в іншому: скільки платимо за енергію, що міститься в різних видах корму? Звернімося до таблиці 4. Якби ми купували гранульований жом, то 10 МДж чистої енергії лактації (ЧЕЛ) обійдуться в 0,26 євро. Якщо відштовхуватись від цієї цифри, то свіжий віджатий жом (22% СР) мав би коштувати 40 євро/т. Це і є максимально можлива на сьогодні відпускна ціна продукту.

По якій ціні насправді цукрові заводи реалізують свіжий віджатий жом? «Наше акціонерне товариство ― 1000 акціонерів, 9300 га землі, 2300 корів і 1500 свиноматок ― минулого сезону закупило 7 тис. тонн жому. Ми заплатили 10 євро за тонну, ще 5 євро пішло на транспортні витрати і ще 5 євро ― на силосування в рукав. Тобто, тонна жому нам обійшлась у 20 євро. Це 0,10 євро за 10 МДж ЧЕЛ, тобто вдвічі дешевше порівняно з гранульованим жомом, ― пояснює Удо Вебер. ― Кукурудзяний силос у нас в Німеччині коштує 35 євро/т. Це 0,17 євро за 10 МДж енергії ― на 50% дорожче, ніж енергія в жомові, який ми закупили минулоріч».

В Україні виробники молока купують жом у середньому по 100 грн./т (умовно 3 євро). З урахуванням витрат на перевезення й силосування тонна жому обійдеться в 10 євро. У такому разі ви платите всього 0,05−0,06 євро за 10 МДж енергії. Для порівняння: кукурудзяний силос в Україні коштує приблизно 1000 грн./т (30 євро), що означає 0,12 євро за 10 МДж енергії. Це на 100% дорожче, ніж жом.

Таблиця 4. Вартість енергії у гранульованому й віджатому жомові та кукурудзяному силосі

¹Гранульований жом з мелясою, 2012−2017, самовивіз із заводу.

²Для корів, DLG, 1997.

Джерело: презентація Удо Вебера під час ХІ Міжнародного молочного конгресу, Київ, 6−7 березня 2018 р.

З точки зору корови

Цифри переконливо свідчать про економічну доцільність використання жому як інгредієнта раціону. Чи хочуть корови їсти жом? Щоб відповісти на це питання, в Саксонії-Ангальт на одній з державних навчально-дослідних ферм, де річна продуктивність корів становить 10,5 тис. кг, було проведено експеримент.

Корів, подібних за статусом лактації, здоров’я і продуктивності, дослідники поділили на дві групи (таблиця 5). Одна споживала раціон без жому. Для другої частку кукурудзяного силосу, корнажу, ячменю і шроту зменшили, натомість ввели 21 кг жому у фізичній речовині, або 5 кг по СР. При цьому раціони було збалансовано за вмістом енергії, білка й сирої клітковини (див. таблицю 6).

Таблиця 5. Молочна продуктивність, вік і стан корів, задіяних в експерименті

Таблиця 6. Компонентний і поживний склад раціонів під час експерименту

*21 кг жому у фізичній речовині або 5 кг СР.

Джерело: презентація Удо Вебера під час ХІ Міжнародного молочного конгресу, Київ, 6−7 березня 2018 р.

Які результати отримали? Корови, раціон яких містив жом, більше споживали фізичної речовини корму ― 60−65 кг на день, а сухої менше (графіки 1 і 2). Що стосується молочної продуктивності, то вона була однаковою в обох групах (графік 3).

«Багато людей вважають, що коли забрати з раціону кукурудзу і додати жом, впаде молочна продуктивність. Насправді ж жом містить більше енергії в сухій речовині і він перетравніший. Тому ефективність годівлі/конверсія корму вища. Якщо брати до уваги результати досліджень, то питання ось у чому: що дешевше ― кукурудза чи жом?» ― пояснює Удо Вебер.

Графік 1. Споживання фізичної речовини

Графік 2. Споживання сухої речовини

Графік 3. Надій у перерахунку на базові показники

Економіка молока

Як показав експеримент німецьких дослідників, корови з задоволенням споживають жом і молочна продуктивність при цьому не страждає. Тому дуже доречно проаналізувати витрати на годівлю при використанні жому, хоч і на німецькому прикладі.

Як пам’ятаєте, у раціоні для однієї групи корів скоротили вміст кукурудзяного силосу, корнажу, ячменю й ріпаку (разом 0,89 євро на корову на день), натомість ввели 21 кг засилосованого жому (див. таблицю 7). Скільки можна заощадити такою заміною? При ціні жому 10 євро за тонну чиста економія становитиме 0,68 євро на корову на день. За 300 днів лактації сума заощаджень дорівнюватиме 204 євро. Якщо жом обходиться в 20 євро/т, зекономити можна 141 євро/корову/рік. Навіть при ціні тонни жому 30 євро ми все ще чимало заощаджуємо ― 78 євро на корову на рік.

Таблиця 7. Заощадження від згодовування жому

Однак лише сам господарник може точно порахувати економічний ефект від згодовування жому корові і прийняти відповідне рішення. Для цього, перш за все, треба знати собівартість заготовлених у власному господарстві кормів ― вона є основою для розрахунку витрат на корми при виробництві тваринницької продукції.

Якщо дохід від основних/грубих кормів власного виробництва, які, як правило, використовуються в самому ж господарстві, буде отримано тільки при продажу тваринницької продукції, то в питанні концентрованих кормів вирішальним фактором має бути орієнтована на якість ринкова ціна.

Калькуляцію кормів слід робити на основі ринкових цін, бо може виявитися, що продати зерно буде вигідніше, ніж пустити його на корм. Оскільки корми за своєю поживністю різні, то для порівняння витрат чи визначення цінності окремих продуктів Удо Вебер радить розглядати затрати (наприклад, в євро) на кожні 10 МДж чистої енергії лактації, як це показано в таблиці 4, яку ми вже аналізували.

Утім, справжню економічну цінність кожного виду корму можна визначити тільки за результатами годівлі. Вирішальне значення відіграють витрати корму на кожен отриманий кілограм молока або м'яса.

Хоч порівняння свідчить, що силос із віджатого жому є одним з найвигідніших кормових інгредієнтів, заміну ним трав'яного чи кукурудзяного силосу необхідно ретельно зважити з урахуванням особливостей господарства ― наприклад, віддаленість цукрового заводу.

Два питання з годівлі ― дві відповіді

Обговорюючи тему використання силосу з віджатого бурякового жому в годівлі корів, ми не можемо оминути два питання, які найчастіше звучать з боку виробників.

Питання 1. Чи не занадто вологий жом для високопродуктивної великої рогатої худоби? Консультанти з годівлі радять стримано використовувати цей вид корму. Вони вважають, що висока вологість заважає достатньому поїданню загального раціону.

Удо Вебер: «Ваш консультант правий як мінімум у тому, що наполягає на дотриманні оптимального вмісту сухої речовини в загальному раціоні. Вологість корму істотно впливає на його споживання ― вміст сухої речовини в загальному змішаному раціоні має бути 45−55%.

Саме тому використання жому не може відбуватися саме собою, воно залежить від інших компонентів корму. Сьогодні багато раціонів для високопродуктивної худоби через включення в них концентратів є занадто сухими. Це трапляється через давання великої кількості комбікормів, зерна, шротів і продуктів переробки кукурудзи, пшениці, ячменю. Не виключено, що й трав'яний і кукурудзяний силос будуть надто сухі, показник вологості в них нерідко сягає значення 40 і 35%, відповідно.

Якщо в структурі раціону 55% ​​припадає на основні корми (1:2 трав'яного і кукурудзяного силосу) і 45% на концентровані, то можна очікувати, що в середньому раціон міститиме 55−60% сухої маси. Тому такий цінний вологий корм, як пресований жом, дуже потрібний, його включення в раціон дозволить довести вміст сухої речовини до рекомендованого рівня, причому додавати воду не доведеться».

Питання 2. Занадто багато ― це скільки? Про максимальну кількість жому в раціонах кожен пише по-своєму. Які показники важливі і що треба враховувати при розробці раціону з жомом?

Удо Вебер: «Використання пресованого жому в раціонах жуйних не повинно обмежуватися з причини вмісту в ньому небажаних речовин. Про обмеження варто вести мову з огляду на фізіологічні особливості й можливості рубця. Це стосується, перш за все, бідності структури й однотипного вмісту поживних речовин у продукті. Важливим, наприклад, є вміст цукру. Коли б цукру було стільки, скільки в цукровому буряку, то молочному поголів'ю можна було б давати максимум 1,5−2 кг СР (тобто 12−16 МДж ЧЕЛ), щоб не чинити негативний вплив на фізіологічні процеси в рубці.

Вирішальне значення має сам раціон. Тобто жодні рекомендації щодо застосування жому не працюють без балансування раціону. Наприклад, при використанні соломи можна було б допустити співвідношення 4 частини жому до 1 частини соломи, тоді як при комбінуванні з трав'яним силосом це співвідношення 2:1, а з кукурудзяним силосом ― не більше 1:1.

Саме з цієї причини і відрізняються рекомендації щодо застосування жому, які можна знайти в літературі: від 5 до 8 кг СР, або 25−35 кг фізичної маси на день на корову.

Робоча група дослідників з використання віджатого жому в Саксонії пропонує такі граничні значення:

• для молочної худоби ― 0,74 кг СР/100 кг маси тіла ≈ 20 кг фізичної речовини на день на корову;
• молодняк ― 0,54 кг СР/100 кг маси тіла ≈ 5 кг фізичної речовини на день на тварину;
• ВРХ на відгодівлі ― 0,84 кг СР/100 кг маси тіла ≈ 16 кг фізичної речовини на день на бичка.

Основний принцип використання віджатого жому такий: при балансуванні раціону необхідно враховувати енергію й поживні речовини, що містяться в продукті.

Наскільки збільшиться поїдання кормів, залежить як від складу раціону, так і від рівня продуктивності тварин, а також від якості самого жому. Дуже часто худоба з'їдає його як десерт, хоча резерв поїдання кормів уже використаний, і тому засвоєння сухої маси не відбувається. Причина цього криється в тому, що розщеплення в передшлунках іде повільно, а концентрація кислоти, яка стримує ліпостатичне регулювання прийому корму, незначна».

За матеріалами журналу «Молоко і ферма» № 2 (45), квітень 2018.