З року в рік у світі зростає споживання молочних продуктів, виготовлених із козиного молока. Традиційно їх використовують для людей похилого віку, хворих, немовлят і дітей, які мають алергію на коров’яче молоко. До того ж, козине молоко поживніше, ніж коров’яче. Про те, як зробити корисні продукти доступнішими для українців та яких правил слід дотримуватися тим, хто розвиває цей бізнес, ми запитали в Еміля ван Хаарена, всесвітньо відомого експерта з козівництва та вівчарства. У його послужному списку ціла низка успішних проектів у різних куточках світу. Наймасштабніший, із них він реалізував у Саудівській Аравії — там є ферма на 15 тис. кіз.

— Пане Емілю, з чого слід починати тому, хто вирішив зайнятися козиною чи овечою фермою?

— Головне — підібрати здорових тварин. Мені доводилось працювати з українськими виробниками, а тому достеменно знаю, що в Україні нині нема потужних ферм, де можна було б придбати достатню кількість поголів’я. Якщо хтось і продає, то це 10-15 тварин, не більше. Цього, звісно, замало, якщо, приміром, ідеться про ферму на 1000 дійних кіз. Тому передовсім слід подбати про завезення тварин із інших країн. Наприклад, Німеччини чи Франції. Та перш ніж купувати й завозити тварин, їх треба ретельно перевірити.

— Скільки землі потрібно для ферми на 1000 дійних кіз, якщо планувати власне кормовиробництво?

— Якщо ви хочете мати таку ферму, максимальне навантаження — від 17 до 23 дійних кіз на гектар. Точна чисельність залежатиме від якості землі й напрямку виробництва — традиційне чи органічне. Отож, якщо ви розраховуєте на 1000 голів дійного стада і власне виробництво зернових, сіна й соломи, вам знадобиться приблизно 59 гектарів. Така формула найкраще підходить для Голландії. Це повязано з особливістю кліматичних умов і врожайністю кормових культур.

Для України оптимальним є навантаження у 10-15 дійних кіз на гектар. Значить, для ферми на 1000 голів знадобиться 100-150 га.

— Кіз обов’язково пасти чи можна утримувати в загонах?

—У Західній Європі фермери не пасуть кіз, бо не мають достатньо угідь. Виробничий майданчик може займати 0,5 га, де кіз утримують в загонах. Для тварин створюють належні умови, дотримуючись певного температурного й світлового режиму та забезпечуючи хороше провітрювання. Тому кози не відчувають ніякого дискомфорту.

У Франції ж, наприклад, кіз випасають на екофермах. Утім, господарі зазначають, що коли тварин утримувати в стійлах, вони дають більше молока.

Звісно, вам вирішувати, як утримувати тварин, але я можу стверджувати, що впродовж п’яти лактацій коза впевнено почувається й у стійлі.

— Виробництво якого молока рентабельніше: козиного чи овечого?

— Це більшою мірою залежить від ситуації на ринку тих чи інших молочних продуктів. Головне — зрозуміти, що краще продаватиметься. Козине молоко — це один сегмент ринку, козиний сир — другий, овечий сир — третій. Багато що залежить від регіону та смакових уподобань споживачів.

Проте, крім їхніх уподобань, слід зважати й на такий суто технологічний аспект: коза щодоби може дати 2-3 літра молока, а вівця породи асканійський каракуль — максимум 0,5 літра. У Європі найпоширенішими є дві породи дійних овець — лаконе й ассаф: їхні надої сягають від 400 до 600 літрів за лактацію.

— А ще ж, напевне, є такі породи кіз та овець, які в одних кліматичних зонах почуваються комфортно, а в інших ні?

— Якщо йдеться про кіз, то в умовах м’якого клімату найкраще приживається зааненська порода. У жаркіших зонах краще вирощувати породи з пігментацією на шкірі — альпійську або нубійську.

Вівці породи лаконе краще адаптовуються до м’якого клімату, ассаф же — до спекотної погоди.

— Які особливості проектування приміщень для утримання тварин в різних кліматичних зонах?

— Кожен регіон має свої особливості. Тому під час проектування виробничого майданчика слід урахувати розу вітрів, кількість опадів, температурні режими. Також слід пам’ятати, що найкомфортніше дійні кози почуваються при температурі від +10 до +25°С. Найпростіше створити належні умови для утримання тварин у металокаркасних сараях із ізольованим дахом. Влітку вони не так нагріваються, а взимку менше холонуть. Конcтрукція стін має бути такою, щоб у теплу пору року вони були відкриті для провітрювання, а в холодну — захищали од вітру й морозу.

Для спекотних умов у приміщеннях треба правильно спроектувати систему вентиляції й подачу якісної води та передбачити вчасне оновлення соломи для підстилки.

Слід урахувати й таку особливість: місце для відпочинку має бути на 70 см нижче кормового столу. Зону відпочинку кіз ми час від часу наповнюватимемо соломою, а коли підстилка зрівняється з кормовим столом, її треба міняти. Зазвичай це роблять раз на три місяці.

Для різних вікових груп кіз вимоги щодо освітлення, температури і повітрообміну також різні. Найуразливішими є козенята до двох місяців. Їх слід утримувати окремо. Період від двох до шести місяців можна вважати підлітковим. Таких тварин можна тримати окремою групою у приміщенні, спільному з іншими дорослими козами. Після шести місяців, коли настає пора парування, таких тварин утримують із основною групою.

— У скільки обійдеться ферма на 1000 кіз «під ключ» і який термін окупності проекту?

— Якщо йдеться про проектування, будівництво, устаткування для утримання, годівлі й доїння, а також придбання тварин, то в Європі інвестиції сягають приблизно 1000 євро на голову. Що стосується України, то в мене, на жаль, інформації немає.

Окупність залежить від того, якого типу ферму ми будуємо, яке обладнання купуємо та який продукт продаватимемо. Скористаюсь прикладом країн ЄС. Якщо ферма велика (тобто 1000-2000 дійних кіз) і на ній виробляють лише молоко, термін окупності від 7 до 10 років. У Франції на невеличких фермах (200-500 кіз), які працюють неподалік переробних заводів, де виготовляють сир, термін окупності менший — близько 7 років.

В Україні окупність проекту може бути меншою, якщо зважити на дефіцит племінних тварин. Їх продаж може дати добрий прибуток. Сьогодні середня вартість кози альпійської породи (4-5 місяців) в Європі — 300 євро.

— Яких прийомів із годівлі тварин ви б порадили дотримуватися?

— Щоб відповісти, треба знати розміри ферми та яку систему годівлі там застосовуватимуть. До речі, саме система годівлі — групова чи індивідуальна — є одним із головних факторів, який впливає на проектування.

Є кілька різновидів групової годівлі. Найпростіша — це коли кози впродовж дня пасуться, а надвечір вертаються у стійло, де отримують комбікорм та воду. Може бути й інший варіант. Кози постійно перебувають у стійлах, комбікорм їм згодовують через спеціальні кормовагони, а сіно —з кормового столу. Ще один спосіб — роздача готової кормосуміші міксером.

Для індивідуальної годівлі треба мати спеціальні автоматизовані кормові станції, обладнані зчитувальними пристроями для ідентифікації тварини і роздачі порцій комбікорму залежно від потреби.

Коли йдеться про годівлю, слід пам’ятати ще один важливий момент. Кози можуть їсти різні види кормів, зокрема силос та сінаж. Утім, якщо з їхнього молока виготовлятимуть сир, кислі корми не годяться. Якщо молоко перероблятимуть на сухе чи продаватимуть як питне, можна комбінувати всі корми, які є.

— Яке обладнання для доїння, годівлі та утримання слід обрати, щоб ферма була рентабельною?

— Це залежить від освіти та досвіду працівників. Також мають значення розміри ферми, бо від цього залежатиме вибір системи доїння. І тут найважливішим фактором є його тривалість. Головне правило — один оператор не повинен доїти більше двох годин. Проблема не в тваринах, а в людині. У того, хто доїть довше, починає розпорошуватись увага, а швидкість та ефективність роботи погіршується. Наприклад, на голландських фермах один оператор доїть 1000 кіз у доїльній залі типу «паралель» 2×36 за дві години.

Система годівлі — це другий за значимістю фактор, який впливає на вибір обладнання.

Нині на ринку представлене різне обладнання — від найпростішого до високотехнологічного. Тому якщо ви плануєте мега-ферму, обов’язково проконсультуйтесь у фахівця.

— Що краще: реконструювати старе приміщення чи будувати нове?

— У будь-якому разі нове — краще. Не варто йти на компроміс, бо зрештою отримаєте ферму з меншими затратами та кращим проектом.

— А на який кінцевий продукт краще налаштовуватися — на молоко чи сир?

— Усе, що дорожче, завжди краще. Але, щоб продавати тільки молоко, ви потребуватимете менше інвестицій. Нині в Азії великий попит на сухе козине молоко. Його також використовують для дитячого харчування — тому й ціна на нього завжди висока.

Розмову вела Олена Мельник