Така масовість зумовлена не тільки відомими етіологічними факторами першого (антисанітарні умови утримання, підвищена вологість приміщень, різкі коливання добової температури) та другого порядку (патогенна й умовно патогенна мікрофлора), але й імунодефіцитом, що зустрічається у майже 60–70% новонароджених телят.

Велика кількість інфекційних агентів (віруси, бактерії, мікоплазми) на різних фермах долучаються до патологічного процесу в різних комбінаціях. Нерідко віруси й мікоплазми стають первинними інфекційними патогенами, а бактерії ускладнюють патологічний процес у вже ослабленому організмі.

Найпоширеніші віруси, які спричиняють пневмонію у телят, — це респіраторний синцитіальний вірус (РСВ), віруси інфекційного ринотрахеїту (ІРТ), парагрипу—3 (ПГ—3), вірусної діареї (ВД). Кожен із них окремо та в комбінаціях з іншими може спричиняти значні проблеми у стаді. Мікоплазми частіше стають причиною хронічних, а Mycoplasma bovis — і гострих пневмоній.

Респіраторний синцитіальний вірус — це небезпечний збудник цілого комплексу захворювань органів дихання у телят. Часто він сам спричиняє запалення легень, а також робить легеневу тканину схильною до вторинної бактеріальної інфекції. Як правило, вражає велику частину телят із загального стада, а летальність може сягати 20%. Перебіг хвороби характеризується лихоманкою (до 40,0—42,0°С), кволістю, зниженням апетиту, тахіпное (прискорене дихання), задишкою, носовими витоками. Може траплятися й підшкірна емфізема.

Вірус інфекційного ринотрахеїту, крім респіраторної форми, спричиняє пустульозний вульвовагініт, баланопостит, кон’юнктивіт, аборти, енцефаломієліт та мастит. Вірусна інфекція сама по собі не є загрозливою для життя тварини. Але практично завжди ускладнюється бактеріальною мікрофлорою, результатом чого може стати і загибель хворих телят. За респіраторної форми клінічні ознаки проявляються від середнього до тяжкого ступеня, знову ж таки — залежно від секундарної мікрофлори. Вірус парагрипу—3 поширений на всіх фермах в усьому світі. Сам по собі він спричиняє запалення верхніх дихальних шляхів легкої чи середньої тяжкості. Однак, пригнічуючи захист організму в цілому та легень зокрема, він (вірус парагрипу—3) ще й дуже часто ускладнюється вторинною мікрофлорою, коли зростає і захворюваність, і летальність.

Більше інформації читайте в журналі «Молоко і ферма» № 3 (10), червень 2012 рік