Бізнес і закони природи
Коносуке Мацусіта ― визнаний гуру бізнесу XX століття, засновник Matsushita Electric, творець і натхненник брендів Panasonic, Technics і National. Його принципи лідерства і сьогодні залишаються прикладом для багатьох підприємців з усього світу. Філософія менеджменту за Коносуке Мацусіта ― це перш за все відповідальність перед суспільством, сумлінність і чесність, невпинне прагнення до досконалості. У своїй книзі «Філософія менеджменту» він розповідає про розвиток продукту, управління персоналом, маркетинг, конкуренцію, розподіл відповідальності та інші важливі аспекти бізнесу, які дозволили автору вивести свої бренди в лідери світового ринку. В сучасному діловому світі, де чесність, благородство і довіра є скоріш винятком, аніж правилом, філософія Коносуке Мацусіта може стати дороговказом, орієнтиром у ситуації нестабільності. Пропонуємо уривки з книжки «Філософія менеджменту» з основними принципами управління від легендарного творця Panasonic.
Якщо починається дощ, розкривайте парасольку
Якось раз до мене звернувся газетний репортер: «Містере Мацусіта, ви надзвичайно успішна людина, але в чому секрет вашого успіху?» Я відповів на це: «Моя філософія управління полягає в дотриманні законів природи». «Законів природи? ― здивувався журналіст. ― Чи не могли б ви пояснити не так абстрактно? Скажімо, навести якийсь конкретний приклад». І я сказав йому: «Це приблизно те ж саме, як от… Якщо починається дощ, ви розкриваєте парасольку, вірно?» Дехто вважає запропонований мною образ занадто складним, але для вираження ідеї про дотримання законів природи я використовую саме його.
Немає нічого природнішого, ніж розкрити парасольку в дощ, як і скинути сорочку в спеку або, навпаки, в холодну пору надіти додатковий одяг. Так чинить будь-яка людина, тому можна сказати, що в певному сенсі всі неусвідомлено живуть за законами природи. Але мушу зауважити, що коли справа доходить до бізнесу, люди часто-густо починають робити вчинки, які йдуть урозріз із цими законами.
Як правило, бізнес, що порушує у своїй діяльності закони природи, зазнає невдачі, а той, що дотримується їх, ― досягає успіху. Я говорю про найелементарнішу властивість бізнесу: щоб продати щось, необхідно знайти готового заплатити за це покупця. Це настільки очевидно, що ви можете здивуватися: навіщо взагалі про це говорити? Але найчастіше саме тут і трапляється невдача. Коли ви купили щось за 100 єн, продати це потрібно за 110 єн. Так ви будете рухатися по шляху, зумовленому законами природи. Перепродуючи річ, яка обійшлася вам у 100 єн, за 90 і не відшкодувавши витрати, ви зазнаєте невдачі. Це цілком природно і зрозуміло, проте помилки такого роду відбуваються постійно.
Жодне підприємство не домагається успіху в одиночку
Одне з правил, якого я неухильно дотримуюсь упродовж усієї своєї кар'єри, гласить, що процвітання Matsushita Electric має йти пліч-о-пліч із процвітанням індустрії загалом і що Matsushita Electric може досягти успіхів лише в разі успіху індустрії та економіки в цілому. Ця точка зору, основана на ідеї співіснування і взаємної вигоди, незмінно служила маяком для всіх моїх стратегічних рішень і практичних дій.
Співіснування з усіма і загальна взаємна вигода
Філософія управління в Matsushita Electric базується на ідеї співіснування і взаємної вигоди не тільки з партнерами по галузі, але й з усім народом. Саме цим принципом керується компанія у своїй політиці. Важко розраховувати на те, що всі погодяться з таким підходом, але впевнений, що нас підтримають усі розсудливі люди.
Персонал ― основа управління бізнесом
Кажуть, успішність бізнесу залежить від його керівника. Мій досвід підтверджує цю думку. Будь-який бізнес буде процвітати, якщо його очолить відповідна людина. І неважливо, наскільки блискуча історія підприємства, наскільки давніми традиціями воно може похвалитися, ― без особистості, здатної належним чином дотримуватися цих традицій, воно рано чи пізно занепаде.
Звичайно, важлива й організаційна структура управління бізнесом, і те, які методи використовуються, але очевидно, що використовувати їх із максимальною ефективністю (або зазнати в цьому невдачі) можуть саме люди. Неважливо, наскільки добре організовано управління підприємством або наскільки нові й ефективні методи в ньому використовуються, ― без людей, здатних щонайкраще скористатися всім цим, стан справ не покращиться і підприємство не зможе виконати свою місію.
Здатність корпорації зробити належний внесок у життя суспільства, утриматися на обраному шляху розвитку і процвітання залежить від людей, які нею керують. Отже, у справі управління бізнесом найголовніше ― це знайти відповідних людей, навчити і виховати їх для виконання необхідних обов'язків.
Ставте перед собою мету і зосереджуйтесь на її досягненні
Керуючи своєю компанією, я взяв за правило ставити перед собою цілі, згідно з тією місією, яку визначив для підприємства, і потім послідовно втілював їх у життя. Щороку 10 січня ми проводимо великі збори, на яких я повідомляю всім співробітникам, яку стратегію ми будемо здійснювати в новому році і які будуть цілі з виробництва та продажу. З року в рік усі працівники підтримують мене в прагненні до виконання цих завдань. Я також використовую січневі збори для оголошення довгострокових орієнтирів, таких як п'ятирічні цілі з виробництва і продажу або план переходу за п'ять років до п'ятиденного робочого тижня.
Кожен співробітник, ознайомившись із цілями компанії, повинен виробити відповідні його становищу конкретні заходи з їх досягнення і працювати над їх утіленням. У такому разі ми успішно вирішуємо поставлені перед собою завдання.
Загальна мудрість як основа управління
Управління Matsushita Electric здійснюється шляхом акумулювання мудрості всіх її співробітників будь-якого рангу. Таку діяльність неможливо вести, покладаючись лише на розум і зусилля одного Коносуке Мацусіта. Я постійно переконувався: головне, що я можу зробити як керівник, ― це надати компанію об'єднаному розумові і знанням усіх її членів.
Створення атмосфери, де всі можуть вільно передавати у спільну справу свої досвід та ідеї, цілком і повністю залежить від майстерності керівника. Коли ви намагаєтеся віддавати накази з приводу кожної дії, яку потрібно виконати, і вимагати, щоб усі без роздумів ішли визначеним вами шляхом, то незабаром виявите, що опинилися в становищі командира військового загону, який марширує назустріч смерті, а ваше підприємство чекає жалюгідний кінець.
Слід, навпаки, закликати всіх думати, пропонувати ідеї. Потім ви повинні зібрати ці ідеї, звести їх воєдино і природним та прийнятним чином викласти компанії ваше рішення у вигляді директиви. Я взяв собі за правило не дозволяти своєму самолюбству втручатися в цю сферу.
У сольному концерті бере участь не тільки соліст
Керівники деяких підприємств або організацій поводяться, як солісти в горезвісному театрі одного актора: ототожнюють себе з підприємством, приймають усі рішення і привласнюють собі всю славу. Але такі уявлення існують і в іншій формі ― там освітлений прожекторами соліст начебто виступає сам-один, але насправді говорить від імені великої кількості людей. Так, національний лідер виступає від імені громадян своєї країни, голова ради директорів ― від імені її членів, а президент компанії збирає ідеї своїх працівників і втілює їх у життя своїми діями й рішеннями.
Будучи президентом компанії і тоді, коли вона була маленькою, і після того, як вона значно зросла, я ніколи не дозволяв собі деспотизму або егоїзму. Я заснував цю компанію, і при погляді збоку могло здатися, що я сам веду всю виставу, але я завжди збирав ідеї й досвід своїх співробітників і приймав рішення, що відображали внесок безлічі людей. Я завжди прислухався до кожного, кому було що сказати, хай навіть ця людина була новачком у компанії, і тому був більш-менш обізнаний із тим, що думали мої працівники. З самого початку мій метод управління компанією представляв собою сольний виступ одного актора, підготовку і проведення якого забезпечує безліч людей.
Відкритість управління виховує відчуття причетності
Основоположним правилом управління в нашій компанії є відкритість. З тих пір, коли в ній було лише десять-двадцять працівників, я ні від кого не ховав гроші. В кінці кожного місяця робив розрахунки, складав повний звіт про те, скільки товарів ми виробили, скільки продали, який прибуток отримали, і з цими даними могли ознайомитися всі, починаючи з мене самого і закінчуючи наймолодшим підмайстром. Робив я це, щоб висловити вдячність усім співробітникам і донести до них надію на те, що в наступному місяці вони проявлять себе ще краще.
Компанії, що мають акціонерів, природно, публікують фінансові звіти, але якщо ви ведете бізнес самостійно, без акціонерів, ви не зобов'язані звітувати ні перед ким, за винятком податкових органів. Однак я вирішив надавати повну інформацію про хід справ не тільки їм, але і всім своїм співробітникам. Взагалі тоді ми навіть не були зареєстрованою компанією, і вони були всього лише робітниками приватної міської фабрики. І все ж я повністю відкрив усе для всіх. Таким чином, у співробітників виникло відчуття, що підприємством керує не Коносуке Мацусіта, а всі, хто на ньому працює.
У міру зростання компанії підхід не змінювався, і ця традиція зберігається вже десятки років. Тому часто кажуть, що управління в Matsushita Electric ― це колективна дія, в якій беруть участь усі співробітники. Гадаю, в цьому одна з причин того, що управлінський дух у компанії тримається на високому рівні.
Багатогранне мистецтво управління
Можна сказати, що бізнесмен ― художник у широкому значенні слова. Управління бізнесом ― це мистецтво, причому таке, де об'єднується багато різних його видів. Художник бере чисте полотно і створює картину. Якщо вона вдається, її виділяють серед інших, вона може навіть стати шедевром на всі часи. Художник пише на чистому полотні щось цінне. Підприємець робить приблизно те ж саме за допомогою управління.
Однак бізнесмени, такі як ми, творять не просто двовимірний твір мистецтва. Ми прагнемо створити щось тривимірне, твір живого, динамічного мистецтва, що розпросторюється в усіх напрямках.
При погляді з такої точки зору управління постає воістину шляхетним поприщем, а бізнесмен ― людиною, що приймає рішучий виклик.
Ніколи не слід оцінювати якість управління лише розміром отриманого прибутку або ефективністю здійснюваних вами операцій. Воно повинно починатися з роздумів про те, що є життя і що значить бути людиною. Підприємець (чоловік чи жінка) має поставати в очах споживача великодушним, невибагливим, вдячним і налаштованим на тривалі ділові відносини. Але в глибині душі процвітаючого бізнесмена криється висока думка про себе як про майстра багатьох мистецтв і ремесел. Такої самооцінки не досягти без надзвичайно важкої праці й копітких пошуків, однак саме вона й вирізняє істинного управлінця.
Джерело навичок практичного управління
На моє переконання, мистецтвом управління можна опанувати тільки самотужки. Вирішуючи управлінські проблеми, ви повинні прислухатися до того, що говорять люди, і набиратися досвіду, але всього цього не можна просто навчитися; ви засвоюєте лише те, до чого самі доклали зусилля.
Справді, навчити мистецтву управління не можна. Воно, скоріше, результат нескінченного власного осмислення світу і того, що відбувається в ньому, сприйняття того, що кажуть оточуючі, і обмірковування їхніх слів. Осяяння приходять як результат постійних роздумів.
Можна навчити науці менеджменту; до певної міри її можна осягнути під керівництвом фахівця. Але живе, практичне керівництво ― не та річ, якої можна навчити; його потрібно освоювати самостійно.
Суспільство має властивості божества
Серед важливих питань, які, вважаю, повинні постійно тримати в думках люди, що керують бізнесом, я виділяю одне: яким чином сукупна маса людей, що утворюють наше суспільство (або те, що ми звемо нашим «світом»), набуває властивості, притаманної божеству. Якщо брати людей окремо, ми побачимо і упередження, і вузькість мислення, але все це спостерігається лише на персональному рівні. Розглядаючи «світ» у цілому, ви виявите, що він на диво точний в оцінці будь-якого явища. Саме в цьому, власне, і полягає частина того кредо, яким я керуюся в бізнесі.
Якби «світ» або суспільство загалом постійно допускали помилки, це було б дуже небезпечно, і навіть якби ви в такій обстановці здійснювали тільки вірні й належні вчинки, їх могли б не сприймати адекватно, що змушувало б вас тяжко страждати. Однак коли ви розглядаєте сукупність людей, що утворюють суспільство, як до певної міри всезнаючого Бога, то знаходите певні гарантії. Знання того, що суспільство прийме будь-які ваші дії, поки вони залишаються правильними, додасть вам непохитної впевненості.
Джерело: www.e-xecutive.ru.