Популярність зростає

Хоч сама технологія годівлі телят не змінилась, автоматизовані годівниці для випоювання стали чи не найбільш затребуваним обладнанням на ринку. Це пояснюється двома факторами — економікою та кардинальними змінами у ставленні до автоматизованої годівлі молочних телят.

Коли робоча сила дешева, автоматизовані системи продаються погано. І хоча в умовах економічної кризи робоча сила дешевшає, не слід забувати про укрупнення виробництва й постійні культурні зміни, які мають чималий вплив на те, як виконується робота на фермі. Традиційно успіхом на сімейній фермі завдячували тяжкій праці чоловіка та дружини з дітьми та іншими членами родини. Звісно, така ситуація нетипова для України, але чи завжди легко знайти сумлінного й дисциплінованого працівника для догляду за телятами? Що ж є причиною росту популярності автоматизованих систем в інших країнах і наскільки це стосується нас?

Справа в тому, що сучасна молодь не палає бажанням проводити значну частину часу на фермі, як це робили старші покоління. Зі збільшенням поголів'я на фермах робочої сили не вистачає, тому залишається вибір між автоматизацією та збільшенням кількості найманих працівників. У цьому контексті економіка автоматизованої годівлі телят виглядає привабливо. Роботизовані системи на 30 голів коштують від 10 до 15 тис. доларів. Вони повністю замінюють роботу телятниць, фіксують частоту підходів телят до годівниць та кількість з'їденого корму. Телята отримують корм відповідно до цих даних та вікових потреб.

Під час дослідження на одній з американських ферм порівняли витрати на догляд за 40−50 телятами, яких утримували в індивідуальних будиночках і випоювали з відра, та групами з автоматизованою годівлею[1]. Як з’ясувалось, на годівлю з відра одного теляти в індивідульному будиночку витрачали 7,7 хв. порівняно з 3,8 хв. на автоматизовану годівлю у групі. Далі, залежно від розміру стада, можна порахувати, скільки часу і коштів на оплату праці можна заощадити на рік і як швидко може окупитись (чи не окупитись) нове придбання.

Слід урахувати, що витрати на утримання, підстилку і корм в обох випадках будуть однакові. При автоматизованій годівлі зростали витрати на електроенергію й експлуатаційне обслуговування в середньому на 200 дол. на рік, але було заощадження розміром 100 дол. на рік завдяки економії на відрах, сосках та інших аксесуарах для годівлі.

Зваживши на вищезгадані фактори, кожен для себе може вирішити, наскільки вигідною може бути інвестиція в автоматизовану систему годівлі телят.

Ще одна важлива річ — вплив на здоров’я і ріст телят. Точна годівля, частіші даванки, а також можливість фіксувати споживання і відстежувати розвиток кожного теляти можуть позитивно позначитись на результатах ферми. Разом із тим збільшується ризик захворювань у групах, що може призвести до додаткових витрат.

Для тих, хто зробить вибір на користь автоматизації, виробники обладнання можуть запропонувати чимало додаткових опцій, які розширюють технічні можливості цих систем. Серед них є й такі, що зменшують конкуренцію між телятами біля годівниці.

Систему можна додатково обладнати температурними сенсорами у сосці для фіксації температури тіла під час кожного прийому корму. Таким чином, окрім споживання корму та частоти підходів, можна значно швидше виявити хворе теля.

Ще одна опція — електронні ваги, які зважують теля, коли те п'є. Це дає змогу відстежувати темпи росту й коригувати норми годівлі.

Також до системи можна додати автоматизовані годівниці для стартерного корму, які приєднують до поїлки. При збільшенні споживання стартерного корму зменшуватиметься порція молока.

Однак основним фактором, що зумовив популярність цих систем, вважають зміну в поглядах. П’ять років тому консультанти та фермери були переконані, що єдиний спосіб виростити здорових телят — індивідуальне утримання, що відвертає контакт між тваринами. Коли фермери-піонери вперше почали використовувати автоматизовані системи і зіткнулися з проблемами зі здоров’ям молодняка, то одразу наштовхнулися на критику («А я ж вам казав…») ― замість допомоги в пошуку правильних рішень. Але наполегливість та досвід зіграли свою роль.

Індивідуальне утримання та годівля протягом перших 3−7 днів, привчання телят до автоматизованої годівлі невеликими групами, а також відокремлення телят віком до трьох тижнів від старших зменшують стрес, прискорюють ріст та поліпшують здоров’я тварин. Відмінна вентиляція без протягів та суха глибока підстилка взимку також є передумовою успіху. Більша кількість молока/замінника, близька до природного споживання, у перші 3−4 тижні життя значно покращують показники росту та підвищують стійкість телят до хвороб.

Найважливіші аспекти для хорошого старту

Використання автоматизованих технологій та групове утримання телят мають свої особливості. На ринку доступні різноманітні годівниці, які відрізняються конструкцією, функціями, складністю та ціною, але працюють за однаковими принципами годівлі телят у групах.

Метою будь-якої програми для новонароджених телят повинно бути підвищення ефективності передачі пасивного імунітету (випоювання молозива) та зменшення потрапляння патогенних організмів із навколишнього середовища. Групове утримання, безсумнівно, збільшує ризик передачі патогенів від теляти до теляти. Деякі аспекти справді потребують більшої уваги:

— менеджмент секції для розтелення (тривалість перебування телят у секції, частота прибирання);

— менеджмент молозива (якість, кількість, час здоювання та випоювання, чистота);

— постійне підтримання чистоти в тимчасових приміщеннях для телят (індивідуальні будиночки, клітки, транспорт для перевезення).

Вентиляція та якість повітря є також важливими питаннями, коли йдеться про групове утримання телят. Недавні дослідження Університету штату Вісконсін (США) показали, що найважливішими чинниками виникнення респіраторних захворювань є:

 — кількість підстилки або можливість телят робити «гніздо»;

— наявність міцних перегородок між телятами з метою недопущення контакту між ними;

— кількість бактерій у повітрі — чим їх більше, тим вища ймовірність виникнення захворювання[2].

Очевидно, що неможливо усунути контактування телят між собою в умовах групового утримання. Приміщення потрібно будувати/реконструювати таким чином, щоб забезпечити бажаний повітрообмін, достатньо свіжого повітря на рівні телят, щоб не допустити збільшення кількості бактерій у повітрі.

Свіже повітря можуть забезпечувати припливно-витяжні системи вентиляції, але вони повинні мати правильну конструкцію, забезпечуючи достатню кількість повітря без протягів.

Не менше значення під час групового утримання відіграє підстилка.

Вік телят. У якому віці телят можна переводити у групи з автоматизованою годівлею, залежить від історії та стану здоров’я тварини, а також від особистих уподобань виробника. Одні переводять телят у групи на третій день після народження, інші — чекають до 10−14-го дня. Приклади вирощування телят при різних підходах:

1. Високий статус здоров’я. Телят вирощують на власній фермі, рівень смертності і клінічних захворювань низький. У цьому разі, якщо телята активно п’ють молоко або замінник із пляшки, то їх можна переводити у групи в 3-денному віці.

2. Завезені телята. У телят часто виникає діарея і вони можуть отримати значний стрес через транспортування та інші фактори. В такому разі рекомендують годувати їх індивідуально протягом 10−14 днів перед групуванням, щоб телята подолали перші приступи хвороби.

Більшість телят підпадатимуть під одну із двох згаданих категорій. Основними критеріями, якими слід керуватись при переведенні на групове утримання, є загальний стан здоров’я теляти й активність/агресивність під час споживання, а також загальний стан із діареями. Якщо тварина має проблеми зі здоров’ям, то бажано відкласти її переведення у групу до одужання. Тим часом потрібно виявити причину діареї.

Площа приміщення для групового утримання телят — щонайменше 2,8 м² на голову. Під час розрахунків бажано вирахувати площу, яку займатиме станція та кормові столи. Решта площі — простір, який телята використовуватимуть для відпочинку.

Кількість телят на станцію випоювання. Залежно від типу одна годівниця може мати від 1 до 4 станцій. Як правило, одна станція розрахована на 30 телят, але деякі господарства використовують максимально 25 голів. Площа корівника є також обмежувальним фактором у визначенні густоти тварин.

Програма автоматизованої системи годівлі

У галузі успішно використовують кілька програм годівлі, і так, як при індивідуальній годівлі, вона повинна відповідати цілям підприємства.

Існує 4 параметри, які слід брати до уваги під час складання програми годівлі:

1. Тривалість періоду, у днях:

• програму годівлі можна скласти таким чином, щоб мати декілька періодів різної тривалості. Наприклад, це може бути період нарощування, який дає можливість призвичаїти телят до годівниці й навчити користуватися нею; триваліший період, коли телята мають доступ до максимально бажаної кількості молока; період поступового зменшення, щоб успішно відлучити телят.

2. Концентрація сухого молока, г/л:

• стандартна норма розведення 120−170 г/л;
• при використанні автоматизованих годівниць частка сухих речовин підраховується по-іншому;
• якщо система налаштована на розведення 145 г/л, то відповідно до загальних хімічних принципів частка сухих речовин становитиме 14,5% (145 г, відновлених у 1000 мл води = 145/1000 = 14,5%). Однак у випадку з автоматизованими годівницями сухе молоко додається до одного літра води, тому частка сухих речовин при дозуванні 145 г/л насправді становить 12,66% (145 г + 1000 мл води = 1145 г розчину; 145/1145 = 12,66%);
• формула розрахунку частки сухих речовин:

([норма розведення порошку у воді, г/л)/(норма розведення порошку у воді, г/л + 1000]) x 100.

3. Загальна кількість випоєного молока, л/день:

• як правило, об'єм випоєного молока становить 6−12 л/голова на день залежно від цілей господарства;
• приклад: якщо порошок розводять у кількості 145 г/л і телята можуть споживати 6 л/день, його загальне споживання буде 870 грамів (6 л x 145 г/л).

Таблиця. Частка твердих речовин у відновленому молоці для автоматизованих годівниць та загальне споживання порошку при нормі випоювання 8 л/теля/день.

Джерело: «Automatic calf feeders — frequently asked questions», компанія Milk Products, LLC.

4. Обмежена кількість молока/замінника, л/підхід:

• перевагою автоматизованої годівлі є те, що телята можуть щоденно пити молоко в кілька прийомів, як би вони це робили поряд з коровою. Обмеження кількості даванок є частиною програми годівлі й водночас визначає, скільки підходів теля може зробити з огляду на загальну кількість молока на день;
• більшість програм дають змогу запрограмувати мінімальний і максимальний об'єм за один підхід до годівниці. Важливо також передбачити можливість встановлення змінних параметрів частоти подачі (кількості даванок), тому що одні телята споживатимуть менше, інші — більше;
• Приклад: якщо виробник хоче випоювати 8 літрів на день і щоб телята їли 4−8 разів на день, налаштування повинні бути такими:

— мінімальна кількість за даванку = 1,0 л/підхід;

— максимальна = 2,0 л/підхід.

Загалом, молодші телята повинні споживати менше за один прийом (0,5−1,0 л), тому можуть їсти кілька разів на день. Коли телята ростуть і починають їсти зерно (приміром, у тритижневому віці), мінімальну даванку можна збільшити, а кількість даванок зменшити, щоб телята споживали більше зерна.

Оскільки автоматизовані годівниці розраховані на використання як незбираного молока, так і замінника (або в поєднанні), у виробника може виникнути запитання, яким повинен бути склад замінника. Під час групового утримання телята зазнають дії більшої кількості патогенних мікроорганізмів. Тому спеціальні добавки або компоненти замінника молока можуть бути корисними для телят. Рекомендації спеціалістів з годівлі такі:

• Джерело протеїну (ідеально молочний або з плазми). Білки плазми будуть особливо корисними у разі групового утримання завдяки потенціалу покращення здоров’я кишечника.
• Вміст сирого протеїну — щонайменше 24%, що сприятиме росту скелета, беручи до уваги, що норми годівлі порошком будуть вищими порівняно з традиційними програмами годівлі. Зі збільшенням норм годівлі збільшується потреба у протеїні, необхідному для оптимального росту скелета.
• Кормові добавки. Існує чимало опцій, але манан-олігосахариди (МОС), пробіотики, ефірні олії та інші нелікувальні добавки можуть сприяти зміцненню здоров’я телят у групах.

Чимало годівниць можуть бути додатково обладнані для введення сухих чи рідких добавок до корму телят. Це обладнання збільшує вартість годівниці, але управління годівлею стає гнучкішим, оскільки медичні препарати та добавки домішуються відповідно до віку тварин. Приміром, систему можна запрограмувати таким чином, щоб МОС та пробіотики подавались телятам, яким менше трьох тижнів. Додаткові годівниці також використовують для випоювання хворих на діарею телят електролітами.

Експлуатація

Автоматизовані годівниці потрібно регулярно обслуговувати, зокрема підтримувати чистоту. Осади перетворюються на джерело бактерій та можуть погіршувати функціонування обладнання. Більшість годівниць миються автоматично. Бажано налаштувати на промивку раз на день, якщо немає можливості робити це двічі на добу. Труби, що ведуть до станції випоювання, також потрібно регулярно промивати (наприклад, раз на тиждень), щоб відвести застоювання осадів, і при потребі — замінювати.

Виробники автоматизованих систем можуть надати додаткові експлуатаційні рекомендації.