Нині основні держави ― експортери молока опинилися перед фактом надлишку продукції на ринку й різкого скорочення обсягів закупівель Росією та Китаєм. Як налаштуватись на нові експортні можливості і чого чекати, розповів генеральний директор ЗАТ «Первомайський молочноконсервний комбінат» Віктор Михайлович Прокопенко.

— Вікторе Михайловичу, як би ви описали ситуацію на внутрішньому ринку і чи позначилась вона на лінійці продукції вашого підприємства?

— На жаль, українці стали споживати на 12–15% менше молочної продукції, а по деяких категоріях товарів ― приміром, по твердих сирах, — до 20%. Передусім, це пов’язано з загальнодержавною кризою, що болюче позначилася на гаманцях українців. Ми ж випускаємо продукцію виключно з натурального молока, а тому вона дещо дорожча. На жаль, в умовах економічної скрути споживач обирає не якість, а ціну.

Існує так званий принцип 20/80: зниження ціни на 20% — втрата 80% якості. Хоч би як складно було, вироби Первомайського молочноконсервного комбінату ― виключно з натуральної сировини: молочні консерви (молоко згущене, вершки згущені), сири, продукція з незбираного молока (кефір, ряжанка, сир кисломолочний, йогурт, сметана), масло вершкове. Також виробляємо сухе молоко і сироватку.

— Якої стратегії розвитку дотримуєтеся?

— Діяльність в умовах швидких змін на світовому ринку, в тому числі й українському, неможлива без чітко продуманої стратегії. Наша стратегія, завдяки якій ми постійно нарощуємо частку ринку, базується на принципі «якість без омани».

Тобто, навіть в умовах економічної кризи 2008 та 2015 років ми не йдемо на компроміси з совістю і не граємось із немолочними інгредієнтами. Ми забезпечуємо якість і натуральність на всьому ланцюгу виробництва — від ферми до столу споживача.

Для цього запровадили на підприємстві стандарти (ISO, HACCP), що гарантують якість та харчову безпеку продукції для споживача. Зазвичай ці стандарти чомусь асоціюються лише з можливостями експорту до ЄС. Але чим гірший український споживач? Дотримання високих стандартів якості та безпечності харчових продуктів означає, перш за все, загальну культуру виробництва, повагу до своєї справи і своїх споживачів, незалежно від того, де вони живуть, — в Україні, Європі, Грузії або деінде.

— Чи позначилася на вашому підприємстві втрата російського ринку?

— Ми ніколи не були орієнтовані на російський ринок. Ще у 2006 році зрозуміли необоротність геополітичних процесів і почали цілеспрямовано скорочувати обсяги наших поставок до Росії. Експортні потреби компенсували ринками Середньої Азії, Африки, Близького Сходу, Молдови, Грузії, Вірменії, Киргизстану.

Сьогодні ми продаємо за кордон згущене молоко, масло, тверді і плавлені сири, глазуровані сирки, сухе молоко і казеїн. За останній рік експорт зріс на 50%. Хоч як дивно, але на руку зіграла інфляція в країні. Наша експортна продукція стала дешевшою, що дало змогу наростити обсяги продажів.

— Які ­­ринки вважаєте перспективними для продукції вашого підприємства?

— Найперспективнішими ринками збуту для молокопереробних підприємств Європи, України, Нової Зеландії, США є країни Африки. Нині основні держави-виробники опинилися перед фактом надлишку продукції. ­­­Тому слід чекати значної експансії європейських, в тому числі й українських, молочних продуктів до Африки. Там велика кількість споживачів, але відсутнє власне виробництво.

— В економічній частині угоди про асоціацію з Європейським Союзом не передбачено квоти для України на експорт згущеного молока, яке є, по суті, візитівкою Первомайського МКК. Які перспективи в цього виду продукції?

— Я більш ніж переконаний, що українська молочна продукція у промислових обсягах не потрапить на європейський ринок в осяжному майбутньому — тобто в найближчі 10–20 років. Тому не варто думкою багатіти, а слід дивитися правді в очі.

Що стосується згущеного молока, то це загальновідомий продукт класу FMCG (Fast Moving Consumer Goods, тобто товари повсякденного попиту. — Ред.) на ринку будь-якої країни. Крім того, це обов’язкова складова військового пайка, гуманітарної допомоги у кризовій ситуації, незамінний інгредієнт у кондитерському виробництві.

Сьогодні ми не хвилюємося за збут, адже попит на згущене молоко завжди високий. Головне — дотримуватися ГОСТу (ДСТУ), тобто бездоганної якості продукту виключно з натурального молока, без використання пальмової олії, консервантів, барвників.

— Первомайський МКК має сертифікат «Халяль». Які особливі експортні можливості це дає?

— Сертифікація «Халяль» дає змогу експортувати продукцію до ісламських країн. До речі, ми випускаємо і кошерну продукцію для іудеїв — масло та згущене молоко.

— Прокоментуйте законодавчі ініціативи щодо посилення заходів боротьби з фальсифікацією молочних продуктів, а саме проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо боротьби з фальсифікацією молочних продуктів)».

— Одразу скажу, що безкомпромісно ставлюся до самого факту навмисної фальсифікації молочних продуктів (не до закону): злочинець має бути покараний. Фальсифікація полягає в тому, що на етикетці пишуть одне, а фактичний склад продукту виявляється зовсім іншим.

Якщо розділяти на прилавках магазинів натуральні молочні продукти та продукти, виготовлені з додаванням немолочних інгредієнтів, проблема відпаде сама собою. Приміром, полиця з назвою «Продукт молоковмісний» приверне увагу бюджетного споживача. На полиці «Молоко і молочні продукти» продаватиметься продукція, виготовлена за ГОСТом (ДСТУ) або ТУ, але на виключно молочній основі, і вона теж матиме свого покупця.

Законодавчі ініціативи щодо фальсифікації повинні бути спрямовані не на переробника, а на торговельні мережі.

— Розкажіть про сировинну базу підприємства.

— Ми закуповуємо сировину, вироблену на сільськогосподарських підприємствах та в приватному секторі. Частка останнього становить близько 70%. Однак потрібно відрізняти безпосередньо приватний сектор і кооперативні об’єднання. Наприклад, від кооперативів ми отримуємо молоко не гіршої якості, ніж від господарств.

Вважаю, селяни повинні об’єднуватись у виробничі кооперативи, бо у приватного сектора майбутнього немає.

— Маєте програми підтримки для постачальників сировини?

— Основний спосіб заохочення ― гроші: чим краща якість, тим вища ціна.

Сільськогосподарські підприємства здатні самі нарощувати обсяги поставок і поліпшувати якість сировини. А ми, зі свого боку, намагаємося всіляко підтримувати дрібніших виробників молока. Тому якщо окреме село бажає створити кооператив, ми готові сприяти придбанню обладнання, кормів, спермопродукції, нетелей тощо. Ми співпрацюємо з компаніями, котрі виробляють корми, ветеринарні препарати, обладнання, щоб мати змогу забезпечити потреби наших постачальників.

— Яка наразі ситуація на ринку сировини? Чого сподіватись у найближчому майбутньому?

— Ситуація на ринку сировини України відображає загальносвітові тенденції. Світова молочна галузь, у свою чергу, переживає період стагнації, викликаної надлишковим виробництвом.

Коли йдеться про ціни на молокосировину, то до уваги слід брати ціни на головні компоненти молока — жир і білок, а також баланс цін на головних світових біржах. Останнім часом ми спостерігаємо небувале знецінення як жиру, так і білка.

Що стосується України, то купівельна спроможність наших споживачів зменшується з кожним днем. Тому не думаю, що слід чекати істотного зростання цін на сире молоко у 2015–2016 роках.

Розмову вела Анна Бондарчук