Якщо перенести це висловлювання на практику виробництва молока, можна констатувати: успіх бізнесу залежить від вартості одиниці сирого білка та енергії кормів. Давайте розглянемо ефективність використання енергії на прикладі зерна:

Зерно, як джерело енергії, дорожчає і це змушує швидко змінювати погляди на ефективність використання цієї енергії, зокрема у молочному тваринництві. Подорожчання концентрованих кормів лише підкреслює потужну світову тенденцію, спрямовану на розвиток кормової бази грубих волокнистих кормів. Згадаймо: білок та енергію трав у їх природному стані людина перетравлювати не може. А тому попит на них, порівняно з зерновою групою, не такий високий. Відповідно, не така висока і їх ціна. Однак волокнистий корм цілком відповідає природі жуйної тварини. Це означає, що за своєю фізіологією корова не є конкурентом людини у харчовій ланці, на відміну від птиці й свиней. Отже, корова — це друг.

Що ж потрібно для нашого друга для повної віддачі? Зрозуміло, якісний грубий корм. Подивімось, як частота скошування впливає на вміст сирого білка й енергії в сінажі (рис. 1).

Розуміючи величезну різницю між кілограмами корму різної поживності, ви, принаймні, зможете робити свідомий вибір: або менше роботи в полі і менше молока (зате більше вільного часу), або пітніємо і заробляємо. Уявіть собі: роблячи чотири укоси замість двох, ви отримуєте майже вдвічі більше білка і на 25% більше енергії в 1 кг корму практично за тієї ж собівартості.

Зниження якості грубих кормів змусить вас витрачатися на додатковий концентрований харч, і при цьому на потенційний рівень надою вийти все одно не вдасться (рис. 2). Інакше кажучи, це означає, що молока ви отримуватимете менше, а його собівартість буде більшою.

Далі пропонуємо порівняти показники трьох сінажів (зліва направо): люцернового низької якості (Україна, 2011 р.), люцернового високої якості (ТОВ «Вітчизна», Конотопський р-н, Сумська обл., Україна, 2011 р.) і злакового (Австрія) (табл. 1).

Таблиця 1. Порівняльна характеристика сінажу

Примітка: Усі дані в таблиці подано в перерахунку на суху речовину (СР). Вихід молока врахований із витратою енергії та білка на забезпечення потреб організму корови вагою 650 кг.

Розрахунки свідчать, що лише із грубих кормів високої якості (бобовий сінаж і кукурудзяний силос або випас) можна отримати понад 20 кг молока на день. Також зверніть увагу на те, що, годуючи корів низькоякісним сінажем, отримаємо молока, в перерахунку на енергію, щонайменше на 27%, а на білок — на 9% менше, порівняно з двома якіснішими зразками. При цьому фізична кількість корму і його собівартість однакові. Якщо до розрахунку додати зазвичай високий вміст сирої золи (кожен зайвий відсоток якої знижує надій на 7%) і зменшення споживання кормів через погіршення смакових якостей оцтовою та масляною кислотами, то за наших реалій — це недобір половини молока. Отже, маємо те, що маємо: 1800 кг молока від корови на рік замість 4000 кг європейських. Ці втрати молока неможливо компенсувати додатковою кількістю концентратів.

З виробничої точки зору розрахунки ще драматичніші: оскільки витрати на виготовлення 1 т сінажу низької і високої якості приблизно однакові, то, отримуючи вдвічі менше молока з 1 т грубого корму, автоматично вдвічі зростають витрати на 1 кг молока. Інакше кажучи, на ту саму кількість молока потрібно приблизно вдвічі більше силосу.

Також слід відзначити, що дисбаланс грубих і концентрованих кормів у раціоні корів негативно позначається на молочній продуктивності. Щоб пересвідчитись у цьому, пропонуємо розглянути приклад оптимізації раціону, який використовували на одній українській фермі (табл. 2), й оцінити зміни з точки зору економіки виробництва (табл. 3).

Таблиця 2. Зразок оптимізації раціону

Таблиця 3. Розрахунок економічного впливу оптимізації раціону

Результати оптимізації раціону:

1. Кількість корму в кілограмах сухої речовини залишилась незмінною.
2. Співвідношення сухої речовини грубих і концентрованих кормів — оптимальне.
3. Вміст енергії та білка збалансували, вихід молока не змінився.
4. Баланс азоту в рубці зменшився із критичного показника 132 до 39, це означає, що загрозу здоров’ю тварин (навантаження на печінку, порушення відтворювальної функції, набрякання вимені, захворювання ратиць) через дисбаланс білка й енергії в раціоні усунуто.
5. Раціон подешевшав на 23% (!), або на 9 грн. на корову щодня. У стаді з 1000 голів можна заощадити 3,2 млн. грн. щороку.

Висновки для швидкого читача:

• Висока якість грубих кормів — це не варіант, а сувора необхідність. Під час заготівлі грубих кормів не слід недооцінювати роль якості.
• Піднявши надої з грубих кормів до 20 кг/день, ви зменшите собівартість виробництва молока вдвічі.
• Сам по собі білок у раціоні — не панацея: балансуйте раціон за вмістом енергії та білка і це суттєво здешевить його денну вартість та знизить навантаження на печінку тварин.
• Уникайте надлишку та браку кормів: це перевантажує печінку й призводить до порушення обміну речовин і, як наслідок, до погіршення відтворювальної здатності, загального стану та тривалості продуктивного життя!
• Аналіз кормів є основою для будь-якого розрахунку раціону! Сенсорна, візуальна оцінка корму має бути завжди підтверджена точним лабораторним аналізом.