Такий інтерес має під собою підґрунтя. Аграрії понад усе побоюються втратити свій основний капітал — сільгоспугіддя. Їх цінність останніми роками почала стабільно зростати. Це зумовлено позитивними процесами, які відбуваються у вітчизняній економіці. Особливо вони помітні в агропромисловому комплексі. Останній віднедавна зміцнив свої позиції як на внутрішніх, так і на зовнішніх ринках. Він забезпечує близько 42% валютних надходжень в Україну. Аграрна галузь почала збагачувати не лише державу, але й тих, хто господарює на землі.

Ще донедавна в Україні спостерігалися процеси, коли земля виводилася з обробітку. За відсутності земельного ринку власники не могли офіційно її продати, а запити на оренду багатьох ділянок теж були недостатніми. А якщо вони і бралися в користування, то часто — на невигідних умовах для орендодавців. Тож і заростали такі ділянки бур’янами.

Тепер ми стаємо свідками зворотніх процесів. Зокрема, вони спостерігаються на Рівненщині. Торік посівні площі тут збільшилися на 20 тис. гектарів. Це суттєве зрушення, оскільки до останнього часу тут не обробленими залишалися близько 80 тис. гектарів ріллі.

Загалом на Рівненщині площа сільгоспугідь складає понад 916 тис. гектарів. Її обробляють 454 сільськогосподарських підприємства, 481 фермерське господарство. В аграрному секторі також представлені понад 200 тис. особистих селянських господарств. Всі вони переважно займаються вирощуванням зернових, картоплі, переробкою цукросировини, льону-довгунця, продукції тваринництва. Торік місцеві агровиробники забезпечили суттєвий приріст виробництва сільгосппродукції — область зібрала понад 1,2 млн. тонн зернових, а валовий обсяг сільгосппродукції порівняно з 2016 роком склав 104,2%.

Про те, що розширення посівних площ є хорошим ресурсом для розвитку сільського господарства Рівненщини, говорили і учасники урочистого зібрання, організованого Проектом IFC «Аграрні розписки в Україні» спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства і Міністерством юстиції. Але збільшення цього ресурсу потребує і додаткових капіталовкладень. Особливу потребу в них відчувають фермерські господарства.

На цьому, зокрема, наголосив заступник голови Рівненської ОДА Ігор Тимошенко: «У нас позитивна динаміка приросту сільськогосподарської продукції. Щороку підвищується врожайність культур. Аграрні розписки спрямовані на підтримку малого і середнього сільгоспвиробника. Адже дозволяють йому на привабливих умовах залучити додатковий ресурс у свій бізнес».

На специфіці сільськогосподарського виробництва зупинилася директор Департаменту агропромислового розвитку Рівненської ОДА Надія Переходько: «Воно є сезонним, адже треба вкладати гроші, щоб посіяти, і чекати врожаю до осені, щоб отримати прибутки. Тому без запозичених коштів галузь не може успішно розвиватися». І додала — щорічні потреби сільгоспвиробників області складають 3 млрд. гривень.

Рівненщина шукає різноманітні можливості, щоб вирішити проблему нестачі коштів для сільгоспвиробництва. В області в цей сектор торік з держбюджету було спрямовано 15 млн. гривень. 740 млн. гривень зайшли у вигляді інвестицій. Та навіть такого потужного підживлення місцевим аграріям не вистачає з огляду на зростаючі темпи галузевого розвитку. Тому вони неодмінно звернуть увагу на аграрні розписки.

Новий інструмент фінансування не замінить наявні види кредитування. На цьому наголошують у Проекті IFC «Аграрні розписки в Україні». І підкреслюють, що цей інструмент покликаний розширити та урізноманітнити кредитування, що вже використовується. Можливості для цього є, бо аграрні розписки передбачають надання позик як матеріально-технічними ресурсами, так і коштами. В цьому полягає одна з їхніх особливостей. Сільгоспвиробники самі вибиратимуть, яка з цих форм є для них зручнішою.

Різноманітність таких можливостей є привабливою і для надавачів кредитів. Серед них — банківські установи, трейдери, а також чимало українських та міжнародних компаній, які постачають сільгоспвиробникам посівний матеріал, засоби захисту рослин, мінеральні добрива, техніку та запчастини до неї, паливно-мастильні матеріали.

На рівненському зібранні компанію Syngenta представляв менеджер заставних операцій Віктор Борчевський. Він розповів, що його компанія з аграрними розписками працює вже три сезони поспіль — від початку їх запровадження в 2014 році на Полтавщині. «Нас цікавлять товарні аграрні розписки, — зазначив він. — За цей час ми оформили 31 аграрну розписку, з яких 30 уже виконані».

За його словами, сьогодні Syngenta вже придивляється і до фінансових аграрних розписок: «Будемо дивитися, як їх застосовувати».

Віктор Борчевський розповів і про інші переваги аграрних розписок. Серед них — можливість моніторити посіви, під які давалися позики. Таким чином кредитори контролюють якість роботи сільгоспвиробників, дотримання ними агротехнологічних вимог та біологічну врожайність. «Ми тричі виїжджаємо на поля впродовж сезону, востаннє - перед самим збиранням врожаю, щоб впевнитися, що він є і буде зібраний, що все буде нормально з виконанням договору за аграрною розпискою».

А рівненський трейдер «Традекс» не став чекати, коли новий інструмент фінансування зайде в область. Він почав працювати з ним ще торік. Компанія видала кредит під аграрну розписку на Тернопільщині. Маючи досвід у цій справі, вона тепер може успішно користуватися ним в домашніх умовах.

На сайті Рівненської ОДА зазначається, що в області невикористаними залишаються ще близько 40 тис. гектарів. Для того, щоб запустити їх в обробіток, знадобляться додаткові кошти. Тому аграрні розписки можуть посприяти залученню цих земель в активну роботу.

Національний прес-клуб «Українська перспектива»