Про це повідомляє інформаційний портал Агрополіт.

Зокрема, Ганна Лавренюк зазначила, що за підсумками січня-вересня 2020 року загальний вал виробництва молока в Україні зменшився на 3,8%, поголів’я ВРХ скоротилося на 6,3%, а на переробку надійшло на 7,1% менше молока. Каталізаторами цих процесів у 2020 році стали кліматичні аномалії та локдаун у зв’язку з Covid-2019.

Основними причинами неефективної комунікації між молочним бізнесом та урядом стали:

• Відсутність МінАПК та діалогу з ринком
• Держпідтримка на будівництво об’єктів не спрацювала
• У законі про обіг земель не враховано потреби тваринницьких ферм
• Зміни клімату призвели до засухи та втрати кормів
• Держава на Сovid-кризу не реагувала

Сегмент молочно-товарних ферм за умови інвестування з боку держави може бути прибутковим та розвиватися. Підтвердження цьому є різниця між зменшенням поголів’я ВРХ та збором молока на користь виробництва. Тому Асоціацією виробників молока було виділено 10 кроків для уряду до вирішення проблем тваринництва:

1. Створення сприятливого юридичного поля. Це внесення до ЗУ «Про обіг земель с/г призначення» інтересів тваринників, а також виконання євроінтеграційних вимог щодо якості та безпеки продукції та нетіньового ведення господарства.
2. Фінансова підтримка будівництва та облаштування ферм та ведення господарства.
3. Створення умов стабільності та прогнозованості. Оскільки термін повернення інвестицій у молочне скотарство складає 10 років, сектору важко працювати в обставинах, де правила гри змінюються кожного року, або навіть у ситуації зміни влади – тричі на рік.
4. Посилення державного приватного діалогу для напрацювання дієвої, ефективної прогнозованої національної програми розвитку молочного скотарства. У тісному діалозі має бути можливість постійно її коригувати, бути гнучкими для того, щоб відчувати ринок.
5. Національний протекціонізм. Це проведення антидемпінгових розслідувань, дзеркальних квот аби захистити місцевих виробників
6. Підвищення купівельної спроможності населення. На сьогодні за статистикою на харчі середньостатистичний українець витрачає 45%. При цьому біля 15% – на молочні продукти. Впродовж останніх 5 років виконується 50% від  фізіологічної норми споживання молока
7. Зниження ставки ПДВ на молочні продукти. Це традиційна практика для країн світу. Для прикладу, Білорусь має 10% ставки ПДВ на харчові продукти. Зниження податку в першу чергу на молочні продукти, але також на інші продукти харчування дозволить відчути перевагу споживачам якісних харчів.
8. Підвищення конкурентоздатності та протидія фальсифікації. Це посилення держконтролю та закупівлі тільки через державні зареєстровані підприємства, а не  ФОПи. Це скоротить постачання до державних їдалень, шкіл та дитсадків фальсифікату. Запровадження диференціації на молочні та імітаційні продукти, аби забезпечити прозоре розуміння споживачам, яку продукцію вони купують та зробити конкурентним ринкове середовище. 
9. Програма підтримки скотарства. Пропонується зберегти всі програми, задекларовані в Постанові уряду №107, як здешевлення генетичної ресурсів (спермо продукції) та здешевлення тваринницьких і зернових об’єктів для господарств, які мають тваринництво у своєму складі, здешевлення кредитів на будівництво та розвиток, дотації на корову (дотування на корову у 2019 році збільшило ВРХ на 33 тис. голів).
10. Здешевлення модернізації будівництва інноваційних переробних потужностей для кооперативних об’єктів.