Член Асоціації виробників молока з лютого 2015 р.

Інтерв'ю з власником господарства

Відеотур господарством

Реконструкцію молочної ферми почали у 2011-му. Спочатку реконструювали два корівники на 231 голову ВРХ із безприв’язним утриманням, ще два — у 2014−2015 роках. Приміщення — трирядні. Також побудували телятник та відкритий майданчик для утримання молодняка. Наразі будують приміщення для сухостійних корів.

До перебудови на старій фермі утримували 100 корів, а в 2013-му — вже 300. Перших нетелей придбали в Україні і 270 голів — у Чехії. Порода — голштинська. Частково залишились аборигени.

Нині утримують 552 корови, з них 462 — дійні. На кінець 2016 року планують збільшити кількість корів до 612 голів, а на початку 2018 року вийти на проектну потужність ферми — 750−800 корів — та завершити будівництво.

Середній добовий надій на фуражну корову становить 23 кг, дійну — 28,1 кг. Корови-рекордистки дають 50 кг, серед місцевих є корови з продуктивністю 32−35 кг молока. Тварин з надоєм менше 15 кг вибраковують. Вміст жиру — 3,6−3,65%, білка — 3,12%. Кількість соматичних клітин — 240 тис./см³, бактеріальне забруднення — 60 тис./см³.

Середній річний надій за 2015 рік становив 7 250 кг на фуражну корову, цьогоріч планують отримати 8500 кг. Рекордна молочна продуктивність за 305 днів лактації становила 12 тис. кг.

Корів доять тричі на добу в доїльній залі типу ялинка 2×14 зі швидким виходом (GEA Westfalia), яку встановили у 2013-му році. Максимальна потужність доїльної установки — до 800 корів на добу. Всього за добу виробляють 12 900 кг молока екстраґатунку, яке поставляють на переробку компанії «Рошен» та на Тернопільський молокозавод.

Використовують програмне забезпечення DairyPlan для управління стадом.

Годівля корів диференційована, формують раціони для раннього та пізнього сухостою (за 20 днів до отелення), дійних (від 15 до 40 днів лактації, високопродуктивних і малопродуктивних) та новотільних корів. Групи формують за фізіологічним станом. Якщо до 120-го дня корова дає менше 18 л, її переводять у низькопродуктивну групу.

Базовий раціон включає сіно люцернове, солому, силос вівсяний, люцерновий і кукурудзяний, комбікорм, премікс, кукурудзяну дерть. До нього додають компоненти відповідно до потреб тієї чи іншої групи.

Корм роздають самохідним кормозмішувачем двічі на добу, групі сухостою — один раз.

Гній видаляють дельтаскрепером.

Використовують «холодний» метод утримання телят. Новонародженим телятам випоюють молозиво через зонд. Через 12 годин процедуру повторюють. Протягом перших п’яти днів телята перебувають у родильному відділенні, де привчаються до випоювання з відра. Тут їм дають 2 л незбираного молока тричі на добу. Молоко для випоювання пастеризують. Потім телят переводять в окреме приміщення, де з 5-го по 57-й день утримують в індивідуальних клітках. До 50-го дня випоюють 3,5 л молока двічі на добу, з 55-го — добову норму зменшують на 1 л. До 60-го дня телята знімаються з випоювання. Воду, сіно і комбікорм їм дають із перших днів життя.

Із 60-го дня телят переводять у клітки для невеликих груп, де тримають до 6-місячного віку. Дають комбікорм власного виробництва та привчають до загальнозмішаного раціону, на який переводять із 90-го дня. Середній добовий приріст молодняка — 900 г.

Телиць запліднюють у 13−14 місяців при досягненні ваги 380 кг та висоти в холці 125 см. Вік першого отелення становить у середньому 27 місяців.

Корів осіменяють при виявленні спонтанної охоти (40%), а також за схемою синхронізації (60%).