Родина Шанбакерів (батько, мати й син) тримає 107 дійних корів, 20 сухостійних і 120 голів молодняка (телиці й нетелі).

Виробляти молоко почали у 1976 році. Починали з 40 корів і доїльної зали 1×4. Двадцять років потому до батьків приєднався син Браєн, який закінчив Університет штату Айови і кілька років попрацював не в родинному бізнесі.

Після повернення сина ферма інтенсивно розширювалась, було встановлено доїльну залу «парабон» 1×12, яка пропрацювала 10 років.

Шість років назад Шанбакери перейшли на роботизоване доїння. Корів доять 2 роботи-дояри (Lely).

Родина наростила дійне стадо до 100 корів, практично не долучаючи додаткових робітників. На фермі працюють батько, мати і син. Наймають тільки одного працівника на неповний робочий день.

Обробляють 180 га землі. Сівозміна: кукурудза, соя і люцерна. Систему зрошення полів не використовують.

Роботизоване доїння

Використовують 2 роботи-дояри (200 тис. дол./станція), кожен з яких обслуговує від 50 до 60 корів. Надій на корову зараз становить 34 кг молока на добу. Ціль — 40 кг. Найбільше вдавалось отримати 38,5 кг молока на корову. Основна причина спаду — здоров’я корів. Інколи складається оманливе враження, що робот може вирішити всі ваші проблеми. Насправді ні. Що важливо для роботизованої системи? Здорова мобільна корова і легкість пересування. Система передбачає добровільне доїння. Хвора тварина сама доїтись не піде.

В США роботів-доярів почали використовувати приблизно 15 років назад. Ферма родини Шанбакерів була 5-ою роботизованою фермою в Айові. Нині роботів установлюють не тільки на малих фермах, а й на великих: до 20 роботів на дійне стадо 1200 корів.

Основна причина використання роботизованого доїння — наявність і вартість робочої сили. Для фермера фізично це значно легше: ти не прив’язаний до ферми і не треба постійно бути присутнім на доїнні. Фермер отримує гнучкість у розпорядженні своїм днем, він має більше часу на дітей і родину.

Робот збирає і надає близько 120 показників про кожну корову, починаючи з моменту, коли вона зайшла в робот, і закінчуючи, коли вийшла: ідентифікаційний номер, надій (кількість і якість) по кожній чверті, скільки очікувалось надоїти, скільки корму з'їла. Можна запрограмувати здоювання маститної корови чи чверті вимені в окремий резервуар.

Середній показник кількості доїнь на день по стаду становить 3 рази, проте є корови, які дояться двічі, а є й такі, що дояться до 6 разів на день.

Робот реєструє всі доїння і прогнозує кількість доїнь на наступний день.

Порода: голштинська і крос голштина і джерсея. Якість молока: жирність — 3,8%, білок — 3,1%, КСК — 200 тис., бакзабруденість — менше 10 тис.

Годівля

Частину концкормів корови споживають з кормового столу з базового раціону, а частина видається роботом під час доїння. Саме це, можливість отримати смачний корм, і спонукає корів іти доїтись.

Базовий раціон, який корови споживають з кормового стола, однаковий для всіх. Кількість концкорму програмується для кожної корови окремо залежно від дня лактації і надою: чим більше молока дає, тим більше корму отримує. Фермер вводить в систему інформацію про кількість корму для кожної тварини, задає програму, а робот виконує.

Робот розподіляє порцію даванки залежно від перерви між доїннями: якщо корова прийшла на доїння через 5 год., то отримає одну порцію, якщо через 8 год., то порція буде інша. Максимум, що може отримати корова за один раз, — 2,7 кг.

Для годівлі корів використовують жарену сою власного виробництва. Для прожарювання соєвих бобів наймають бригаду з відповідним обладнанням, вартість послуги — 1 дол./27 кг. За день на все дійне стадо згодовується 33,3 кг жареної сої. Найпродуктивніша корова за день споживає максимум 900 г сої (36% протеїну).

Витрати на годівлю становлять 25 дол./100 кг молока.

Менеджмент гною

Гній видаляється автоматично. Кожні 45 хвилин скрепер робить прохід гноєвою алеєю.

Гній зберігається в ямі. Компост виготовляють лише з гною, який видаляють від телят. Увесь гній (приблизно 190 тис. л/місяць) і компост використовують на власних полях. Це здешевлює витрати на мінеральні добрива.

Кожні три місяці гній вносять безпосередньо в ґрунт: взимку по поверхні, влітку на посіви люцерни після скошування. Наприклад, минулого літа зібрали 4 укоси люцерни, гній вносили по поверхні після 3-го укосу.

Для кукурудзи на поле періодично вноситься гній після збору врожаю і практично до посіву. Перед посівом поле дискується і гній заробляється в ґрунт. Після дискування гній на поверхню не вносять.

Комфорт корів

Підстилка — морський вапняк, на відчуття як дрібний пісок. В корівнику установлено камери, через які можна спостерігати за коровами в корівнику і в роботі.

Рослинництво й обробіток ґрунту

Оранку не використовують уже багато років. Раз на рік поле дискують, наприклад, для кукурудзи на глибину 8−10 см. Цього достатньо для формування хорошого насіннєвого ложе.

Сівозміна: кукурудза, соя, кукурудза, соя і 4 роки посів люцерни. Після 4 років використання люцернового травостою застосовують раунд-ап, поле дискують і сіють кукурудзу, потім сою.

У 2017-му отримали дуже хороший урожай кукурудзи і сої (4−5 т/га).