Мастит — одне з найпоширеніших і найдорожчих захворювань у молочному скотарстві. Він негативно впливає як на кількість, так і на якість молока, веде до передчасного вибраковування корів, погіршує здоров’я телят. Усе це, як наслідок, зменшує прибутковість молочного бізнесу.

Навіть у країнах з високою культурою виробництва та добре організованою службою ветеринарної медицини, зокрема — США та Великобританії, мастит обходиться виробникам молока у 2 млрд. дол. та 200 млн. фунтів стерлінгів на рік, відповідно. Маститне молоко може бути джерелом харчових патогенів, що важко піддаються лікуванню, таких як метицилінрезистентний золотистий стафілокок (MRSA). Крім того, мастит — найпоширеніша причина використання антибіотиків у скотарстві.

Основні засади ефективних програм контролю

Головний етіологічний фактор виникнення захворювання — бактеріальна мікрофлора, що викликає запалення і набряк тканин молочної залози (всього — понад 140 збудників). Перебіг захворювання різниться залежно від патогена, стану імунної системи організму, резистентності тканин вимені.

Для контролю маститів в Україні і за кордоном використовують комплексний підхід, що включає дотримання зоотехнічних умов утримання та годівлі тварин, застосування різних біологічно активних речовин, вітамінів, ферментів, гормонів, а також вакцин. За даними Національної системи моніторингу здоров’я тварин США (2014 р.), 18,7% молочних господарств країни вакцинували корів проти маститу. І відсоток таких господарств зростав у міру збільшення утримуваного поголів'я. Так, для ферм із дійним стадом у понад 500 голів цей показник становив уже 50,9%.

Метою вакцинації є підвищення імунітету корови для протидії збудникам. Введення вакцинних штамів збільшує кількість антитіл у кровотоку проти відповідних патогенів, щоб запобігти або обмежити їхній розвиток після потрапляння до молочної залози. Така захищеність тварини мінімізує ушкодження патогенами тканин вимені, впливає на запальну реакцію, зменшуючи клінічний прояв захворювання.

Біотехнологічні компанії (Zoetis, MSD Animal Health, Hipra та інші) використовують різні підходи до комерційних вакцин, орієнтуючись на епізоотичну ситуацію у найбільших молочних регіонах світу. Серед ключових стратегій:

• моновалентні вакцини на основі Escherichia coli, збудника коліформного маститу (штам J5, препарати із цим штамом активно використовують у США);
• полівалентні вакцини, які містять штами двох або більше збудників (Escherichia coli, Staphylococcus aureus, Streptococcus agalactiae, Streptococcus dysgalactiae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus uberis та ін.).

Бовімун Маст — вітчизняне рішення протидії маститу

В Україні, крім кількох імпортних, доступна комерційна вакцина вітчизняного виробника «БІОТЕСТЛАБ» — Бовімун Маст. Препарат розширив лінійку вакцин компанії для великої рогатої худоби, в якій також представлені вакцини проти респіраторно-репродуктивного комплексу захворювань (Бовімун 4), неонатальної діареї (Бовімун Нео), для експортних ринків — проти нодулярного дерматиту (Бовімун НД). Крім комерційних, «БІОТЕСТЛАБ» пропонує аутогенні вакцини, що виготовляються зі збудників захворювань, виділених безпосередньо у господарстві.

Бовімун Маст — це полівалентна інактивована вакцина, що містить у складі чотири активнодіючі компоненти:

• Streptococcus agalactiae, штам St. ag-19 ≥ 8,0 lg КУО¹;
• Streptococcus uberis, штам St. ub-19 ≥ 8,0 lg КУО;
• Staphylococcus aureus, штам Stap. au-19 ≥ 8,0 lg КУО;
• Escherichia coli, штам UA J5 ≥ 9,0 lg КУО.

¹Колонієутворювальних одиниць у дозі 5,0 мл до інактивації.

На відміну від імпортних вакцин, усі штами в складі Бовімун Маст виділені в Україні з молока корів з різними формами маститів, максимально наближені за антигенною структурою до збудників, що циркулюють у більшості господарств (графік 1). Використання новітніх ад’ювантів запобігає поствакцинальним реакціям.

Графік 1.

Поширеність збудників маститу в Україні

Джерело: Центр ветеринарної діагностики, 2019−2023.

Бовімун Маст випускається у формі суспензії для ін'єкцій і застосовується для профілактики клінічних та субклінічних маститів ВРХ. Результат використання вакцини — зменшення випадків маститу та післяпологових ендометритів зі зниженням кількості соматичних клітин, одного із ключових індикаторів якості молока.

Дослідження ефективності вакцини

Ефективність препарату на етапі розробки та впровадження перевіряли в молочнотоварних господарствах Київської, Вінницької і Тернопільської областей з подальшими розрахунками економічної доцільності вакцинації.

Так, в одному із господарств Київської області (2019 рік, 216 голів дійного стада) через шість місяців після застосування вакцини Бовімун Маст кількість корів із клінічною формою маститу знизилася у 6,5 разу (з 15 до 2,3%), із субклінічною формою — у 2,6 разу (з 40 до 15%), з ендометритом — у 16,5 разу (з 15 до 0,9%). При цьому значно покращилась епізоотична ситуація щодо розладів функції шлунково-кишкового тракту телят. Кількість соматичних клітин у молоці після вакцинації знизилася з 1500 до 303 тис./см³ (графіки 2−5).

Графіки 2−5.

Динаміка виробничих показників до та після застосування вакцини Бовімун Маст*

*Розмір дійного стада — 216 голів; Київська обл., 2019 р.

Співвідношення витрат на імунопрофілактику маститу (дослідження і вакцинація) з використанням вакцини Бовімун Маст і отриманий економічний ефект, у цінах 2019 року, становило 1 грн. до 21,55 грн. Такий показник було досягнуто завдяки зниженню витрат на лікування маститу і ендометриту, різкому зменшенню кількості санітарного молока та збільшенню обсягів реалізації товарного молока й підвищення його сортності.

Під час іншого дослідження вакцину Бовімун Маст було застосовано на одному з господарств Вінницької області (301 голова дійного стада). Через 6 місяців було отримано позитивні результати: зниження кількості тварин з клінічною та субклінічною формами маститу (з 8,5 до 1,5% та з 27 до 8%, відповідно) і з ендометритом (з 10 до 0,5%). На 1 грн. витрат на імунізацію отримано 14,14 грн. прибутку (також у цінах 2019 року).

Поради із застосування

По-перше, перед застосуванням вакцини Бовімун Маст рекомендовано проводити дослідження тварин із клінічною та субклінічною формами маститу для ідентифікації збудників та визначення їхньої чутливості до антибіотиків.

По-друге, на старті вакцину застосовують килимовим методом, щоб зменшити бактеріальне навантаження на тварин у господарстві — корів, незалежно від періоду лактації, вакцинують двічі з інтервалом 2−3 тижні. Після того переходять до планової вакцинації: перше щеплення проводять за 6−5 тижнів до отелення, друге — за 4−3 тижні до отелення, третє — через 7−8 тижнів після отелення. Ревакцинацію повторюють при кожній наступній тільності. Вакцину вводять внутрішньом'язово по 5,0 мл в ділянку крупа.

«ТОВ БіоТестЛаб»

Тел.: +38 (044) 245-77-25

                                      е-пошта: info@biotestlab.net

                                      сайт: http://www.biotestlab.ua/

У 2025 році плануємо випуск шести номерів журналу «Молоко і ферма» — традиційно наприкінці кожного парного місяця. Читачі мають нагоду оформити передплату як друкованої, так і електронної версії журналу. Частково публікуватимемо матеріали у відповідній рубриці на сайті www.milkua.info. Більше інформації щодо передплати: 067 445 19 59 (Viber).