Це не підсумки року, але варто проглянути оцінки промислового молочного балансу України, який робить Інфагро в еквіваленті сирого молока (перерахунок в молоко з базовими показниками жиру та протеїну, відповідно, 3,4% та 3,0%).

Зазначається, що цифри зовнішньої торгівлі відрізняються від офіційних оцінок, так як на відміну від Держстата, який робить перерахунок молочних товарів в еквівалент молока тільки через показники жиру в продуктах, в нашому розрахунку використані дані як жиру, так і протеїну. Також, крім, безпосередньо, молочних торгівельних «кодів» в баланс потрапляють наступні продукти: технічний казеїн, сухе дитяче харчування, морозиво, а також молоковмістні товари (сирний продукт, молоковмісні консерви, спреди і т.д.)

Також, оцінки стосуються тільки тих обсягів сировини, які були перетворені на молочну або молоковмісну продукцію на підконтрольній Україні території.

Отже, минулого року Україна мала збалансовану модель промислового молочного ринку в еквіваленті молока (а в грошах вже навіть імпорторієнтовану), це значить, що обсяги експорту дорівнювали імпорту, а пропозиція, відповідно, — обсягам внутрішнього ринку/споживання.

Повномасштабна інвазія країни-агресора повністю змінила ситуацію. Зупинки і руйнації потужностей виробників і переробників, анексія територій, міграція, енергетична криза… це неповний список проблем задіяних Україні та українському молочному бізнесу. Ще в березні стало зрозуміло, що пропозиція молока і внутрішній споживчий ринок скоротяться. Оцінки експертів щодо балансу, зроблені на початку весни, виявились досить влучними.

Порівняно з 2021 роком, зараз бачимо скорочення пропозиції сировини для переробки в поточному сезоні на 18%, до рівня 2,9 млн. тонн. Але ще більшого падіння зазнав внутрішній ринок, який скоротився на 28% (крім прямих продажів молочних продуктів, суттєво впав попит у суміжних галузях, «клієнтах» молочників, — кондитерській, м’ясній та ін.).

Такий дисбаланс викликав потребу у зовнішній реалізації молочної продукції. Вже в березні склади переробників були переповнені через падіння внутрішнього попиту та блокування агресором морських портів, які були основним каналом експорту української продукції на глобальні ринки…

З позитиву — весь надлишок вдалося реалізувати. Тут зайвий раз треба дякувати європейським партнерам, нашим чиновникам, трейдерам, профільним асоціаціям та, звичайно, самим експортерам, які об'єдналися для вирішення поточних проблем.

Ситуацію, звичайно, також врятувала цінова кон’юнктура світового молочного ринку, яка сприяла активізації зовнішніх відвантажень, а потім і зниженню імпортних надходжень.

В результаті, за підсумками року ми бачимо ріст молочного експорту на 10% та зниження імпорту на 50% до 2021 року.

Завдяки всьому цьому вдалося зберігти попит на ринку сировини, уникнути критичних коливань для закупівельної ціни молока та зберегти перспективи для майбутнього.