Чи можемо ми собі дозволити неуважність?

Світовий імпорт яловичини зростає в середньому на 8% в рік, або на 2 млрд. доларів США. Імпорт яловичини до країн Близького Сходу та Північної Африки (БСПА) зростає на 22% на рік. Щорічно, імпорт яловичини до БСПА зростає на $250 млн, в той час коли весь експорт яловичини з України складає близько $100 млн.

Динаміка ринку БСПА показує стійкий тренд до зростання:

Динаміка ринку країн БСПА

Країн Близького Сходу та Північної Африки є найперспективнішими ринками для українських виробників яловичини, але ігноруючи ці перспективи, Україна платить дуже високу ціну за втрачені можливості.

Ринок яловичини БСПА

Ринок країн Близького Сходу та Північної Африки (БСПА) є ключовим для України.

По-перше, в регіоні є обидва види країн-споживачів: це багаті країни, що споживатимуть преміальні стейки та м’ясо (наприклад, багаті арабські країни на кшталт ОАЄ), а також — споживачі дешевої яловичини (наприклад, Єгипет).

Основні країни-імпортери яловичини регіону БСПА

По-друге, їх вирізняє відносно легкий доступ до ринку.

І нарешті — всі основні теперішні постачальники яловичини (Нова Зеландія, Бразилія та Індія) знаходяться на 10 тис. км далі від цього ринку, ніж Україна.

Постачальники яловичини до країн БСПА

Чи можуть інші ринки бути потенційно привабливими?

Відповідь — так, можуть.

По-перше, це ринок ЄС. Євросоюз — втричі більший ринок ніж весь ринок БСПА і він ще ближчий до нас. Окрім того, яловичина — це єдиний вид м’яса, по якому ринок країн ЄС є дефіцитним, а отже — входження української яловичини на нього буде легшим, ніж для іншої групи товарів.

По-друге, це Китай. Одна країна є величезним ринком — на 20% більшим всього ринку регіону БСПА. Окрім того, для України цей ринок вже відкритий, що дає величезні переваги.

По-третє, це країни Далекого Сходу: маленькі Японія та Південна Корея, ринки яких становлять 75%та 60% обсягів ринку БСПА відповідно.

Що може запропонувати Україна таким імпортерам?

Останні три роки команди ФАО, ЄБРР та ринкових експертів працювали над бізнес-планами відгодівля та переробки яловичини, виходячи з українських реалій. План полягає у використанні ресурсу молочного скотарства — відгодівлі бичків молочних порід до м’ясних кондицій, 1 мільйон котрих фактично втрачається кожного року.

Продукт, цікавий імпортерам — це глибока переробка і упаковка відрізів. Акцент має робитися на охолоджених продуктах. Півтуші - не є ані прибутковим, ані перспективним продуктом.

Мінімальний обсяг для успішного експорту — один контейнер на день, що еквівалентно забою 40−45 тис. кастратів на рік в живій вазі 550−700 кг. Вага менше 550 кг означитиме значно нижчу ціну.

Ефективний фідлот, за нашими розрахунками, починається мінімум від 4 тис. голів.
Тільки зернова відгодівля забезпечить успіх, адже дозволить отримати значно вищу ціну. Окрім того, Україна має найдешевші концентрати в світі, при тому що в наших умовах трава росте тільки 4−5 місяців на рік — ми не зможемо конкурувати з тими, у кого 12 місяців.

Реалізація такого плану може потенційно принести країни до 2 мільярдів доларів США додаткової виручки на рік,

Яким може бути шлях до 2 мільярдів доларів виручки?

Розглянемо три варіанти організації такого бізнесу: інтеграція та холдинговий розвиток (на зразок птахівництва), спеціалізація (різні етапи відгодівлі на різних підприємствах, і забій на окремому підприємстві), та кооперація.

Проаналізуємо їх з точки зору 4 параметрів: наявності сировини, ефективності відгодівлі, ефективності переробки та ефективності експорту:

Як бачимо, найкращим варіантом є кооперація професійних виробників молока, що вже мають основні необхідні ресурси: бичків, землю та корми. З недоліків цього підходу можна заначити те, що основний бізнес має інший фокус, а також — численні в Україні проблеми кооперування.

З іншого боку, приватна відгодівля та переробка має ряд недоліків: по-перше, складності з сировиною (бичками), а по-друге — необхідність інвестицій у землю, корми, кормотехніку, і все це — в різних регіонах.

Окрім того, екологія та благополуччя тварин зараз є найбільшими проблемами тваринництва в розвинених країнах. При плануванні бізнесу потрібно враховувати екологічні обмеження, що вже існують в ЄС в цих питаннях, бо з часом вони будуть застосовуватися і в Україні.

Прес-служба ФАО