Про «європейське майбутнє» української продукції та інші можливі напрямки збуту яловичини розповів економіст департаменту технічного співробітництва Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак.

 «Ринок яловичини ширший, ніж ринок свинини, яку у багатьох країнах не споживають із релігійних причин. Крім арабського світу, поряд з Україною знаходиться і найбільший та найстабільніший світовий імпортер яловичини — ЄС, доступ до якого отримати цілком реально, запровадивши промислове виробництво та переробку».

 1 млрд доларів США – приблизно таку суму додаткової виручки щорічно втрачає агросектор України, ліквідуючи основну частину поголів’я молочних бичків в ранньому віці. Натомість, їх можна відгодовувати до м’ясних кондицій.

«Україна має дуже добрі умови для розвитку цього напряму агробізнесу — найдешевші у світі корми, географічне розташування поряд з найбільшими ринками збуту та вже існуюче поголів’я ВРХ», — прокоментував директор ТОВ «Агрікор Холдинг» Олег Швидченко.

Про пророблену роботу з відкриття експортних ринків прозвітував Володимир Лапа, голова Держпродспоживслужби. Так, найближчим часом Україна може налагодити поставки яловичини в азійському та африканському напряму.

«Колеги з КНР надіслали нам опитувальник щодо системи державного контролю. Наразі він уже заповнений, нині перекладаємо китайською. Щодо відкриття ринків працюємо з Єгиптом, Йорданією. Після підписання необхідної документації, зможемо поставляти яловичину до цих країн. Щодо Індонезії та Ізраїлю, тут робота знаходиться на початковому етапі», — зазначив очільник відомства.

Про можливі перепони на шляху експорту розповів Віталій Башинський, національний експерт ФАО.

«Щоб отримати доступ на міжнародний майданчик, Україна має бути вільною від губчастоподібної енцефалопатії ВРХ і довести це завдяки програмі моніторингу. Крім того, важливий аспект — ідентифікація та реєстрація тварин, а в Україні вона дуже складна і заплутана».  

Експерти дійшли згоди щодо переваг розвитку відгодівлі та переробки ВРХ в середині країни:

• внутрішній ринок збуту для майже 1 млн тонн фуражних зернових та 400 тис. тонн шротів (зараз збут шукають деінде);
• створення джерела додаткової виручки для виробників молока;
• розвиток внутрішнього споживання якісної яловичини;
• запровадження кількох тисяч додаткових робочих місць у сільській місцевості.